Наземні роботизовані комплекси дедалі активніше застосовуються на полі бою. Вони допомагають виконувати логістичні завдання, евакуйовувати поранених та, найголовніше, зберігати життя військовослужбовців.
Про роботу підрозділу НРК розповів командир одного з таких підрозділів 35 Сумського полку Національної гвардії України на псевдо Добер – передає група комунікації Східного Харківського ТУ НГУ
Добер – командир одного з підрозділів наземних роботизованих комплексів 35 Сумського полку. Офіцер зі свідомою громадянською позицією з початку повномасштабної війни присвятив себе активній волонтерській діяльності. Однак згодом зрозумів, що потрібно змінювати рід діяльності, та долучився до лав полку.
«З лютого 2022 року я активно підтримував підрозділи Сил оборони. Волонтерство стало моєю працею 24/7. Разом з однодумцями та свідомими українцями ми допомогли близько ста підрозділам на різних напрямках фронту – від продуктів харчування до безпілотників та автівок. Збори, які я проводив, конвертувалися в мільйони гривень допомоги війську. Однак у 2025 році зрозумів, що більше розумію військових, аніж цивільних, а волонтерство дещо втомило, тому вирішив підписати контракт у Національній гвардії», – розповідає Добер.
Потрапивши до підрозділу безпілотних систем полку, Добер досить швидко знайшов свою нішу. А згодом отримав посаду, на якій перебуває й нині, – командира підрозділу наземних роботизованих комплексів.
«Уся моя діяльність нині пов”язана з НРК. Організовую роботу своїх бійців, сам несу службу та виконую завдання на відведеному нам напрямку. Логістика – доставка боєприпасів, обладнання та провізії на позиції, а також евакуація поранених з поля бою – ключові завдання мого підрозділу», – каже гвардієць.
Саме безпілотні та наземні роботизовані комплекси, каже офіцер, дедалі більше диктують умови на полі бою. Адже, окрім своєї беззаперечної ефективності, вони забезпечують головне – бережуть життя бійців.
«Краще втратити якийсь дороговартісний роботизований комплекс, ніж втратити бодай одне життя нашого бійця. Це втрати, які навіть складно порівнювати. Використовуючи НРК для логістики чи евакуації, не потрібно витрачати значний людський ресурс, наражати на небезпеку бійців та водночас забезпечувати успішне виконання бойових завдань. Головне – бути професійно підготовленим до керування нашими «машинками». Якщо люди мають потужні навички керування ними, це рятує багато операцій та життів», – резюмує Добер.
Нині гвардієць зі своїм підрозділом виконує завдання на Північно-Слобожанському напрямку. Каже, що напрямок надзвичайно складний і не завжди вдається успішно виконувати те чи інше завдання. Однак головне вдається – завдяки НРК берегти життя бійців.
«Левову частину покладених завдань ми виконуємо успішно. Однак бувають і невдалі випадки. Навесні цього року наші суміжники попросили допомогти їм виконати одне завдання. Ми підготувалися, виїхали вночі, проїхали близько десяти кілометрів. Як з”ясувалося після дорозвідки, зуміли об”їхати близько шести-семи мін. Однак коли до мети залишалося близько двох-трьох кілометрів, наш НРК підірвався на одній із таких мін. Урешті-решт виконати завдання нам не вдалося, однак якби його виконували люди, це могло б коштувати їм життя», – розмірковує Добер.
Однак кожна війна, каже гвардієць, приносить лише біль та втрати, усі живуть мрією про мир і працюють задля перемоги.
«Я родом з Донеччини, тому для мене війна насправді розпочалася ще у 2014 році. І нині бажання одне – просто хочеться жити звичайним життям: без війни, без прильотів, без втрат хлопців і дівчат, без втрат побратимів. Просто жити, працювати та насолоджуватися життям у мирній Україні», – підсумовує Добер.
