Хоча російські пропагандисти і пишуть, нібито цивільне населення в паніці залишає Харків, насправді містяни нормально живуть і працюють.

Радник голови ДНР Ян Гагін ніколи не був у Харкові, не мав жодного відношення до міста. Але зараз, бачивши Харків хіба що на фотографіях, він розповідає, нібито люди в паніці тікають з Харкова.

Поки російська пропаганда розповсюджує такі побрехеньки, харків'яни ходять на роботу, працюють, мають заробітну плату. Після роботи харків'яни гуляють вулицями міста, у вихідні відвідують художні виставки, театральні вистави та концерти. Словом, живуть нормальним життям. Єдина проблема - це російські обстріли, від яких доводиться ховатися. Але вони - не привід перестати жити.

Токар Українського ресорного  центру Генадій Пустомитов каже, що його бентежать не російські обстріли, а зовсім інше. «Мене бентежить інше. Не те, що ми під обстрілами, те, що ті, які роблять це, будуть за це відповідати. Оце мене бентежить. Хай вони думають про те, що вони роблять. А хто повинен боятися? Не я ж на них кидаю!» - каже Генадій.

За словами працівниці того ж заводу Марини Світлакової, вона не має на думці виїхати з Харкова, хоча її запрошували родичі та подружки. «Ми сильні, Харків сильний, Харків – краще місто. Харків forever!» - каже дівчина.

Фрезерувальник Ярослав Юрченко живе у Харкові з мамою. Вони теж не має намірів виїжджати. Ярослав каже, що на початку війни було страшно, бо це було щось нове для всіх. Але його позиція з самого початку була – не виїжджати. «Це – моє місто. Чому я повинен їхати кудись звідсіль?» - дивується хлопець.

Практично всі харків’яни, з якими ми говорили, вірять у Збройні сили України, знають, що місто під надійним захистом, тому не мають бажання кидати свої домівки.

Сергей Ермаков