Детектор брехні без людини – ніщо
Число галузей, де застосовують поліграф, або ж детектор брехні, стрімко зростає, сьогодні тестування проходять не лише за призначенням суду, але й при прийомі на роботу.
Це, зокрема, характерно для банківської справи. Судіть самі: якісний поліграф коштує сім тисяч доларів. Якщо ж до структури корпорації потрапить більш-менш вправний «кріт» чи клептоман, то економічні та репутаційні втрати можуть бути у сотні разів більшими. Українські правоохоронці також намагаються бути в тренді, адже перед ними стоїть два вкрай серйозні виклики: розгалужена мережа агентів агресивних російських спецслужб та корупція. Хто ж грає роль запобіжника, який допомагає заздалегідь відсіяти потенційно проблемний персонал?
Пані Вікторія, у минулому, – цивільний психолог. До лав Нацгвардії прийшла у 2017 році. Сьогодні від неї великою мірою залежить, наскільки повною буде інформація у командира військової частини про кандидата на службу, або наскільки правдивими є показання фігурантів службових розслідувань та перевірок.
«У Нацгвардії «Поліграф» активно використовується з 2017 року. Наразі маємо двадцять сертифікованих фахівців, які обмінюються досвідом буквально он-лайн. Професія складна та надзвичайно цікава, вимагає суворої самодисципліни та виключної уважності, до того ж потреба у ній постійно зростає. Ми працюємо на якісному американському обладнанні – оригінальних Axciton’ах. Вони відслідковують одночасно шість сенсорних каналів, які можуть сигналізувати про наявність брехні у словах людини, яку тестують. Нас готують американські екс-співробітники спецструктур, які мали не менш як двадцятирічний стаж роботи, а також фахівці із Академії СБУ», – ділиться старший офіцер (спеціаліст поліграфа) відділення психологічного забезпечення Східного територіального управління НГУ Вікторія Герасименко.
Сам процес тестування триває від двох до чотирьох годин. Це кропітка робота, яка не терпить поспіху. Людину до тесту треба підготувати, заспокоїти, пояснити її права, а також суть процедури. Провести попереднє інтерв’ю. Нерідко вже на цьому етапі відбувається відсів кандидатур або зізнання у скоєному правопорушенні – протидіяти новим поліграфам дуже складно.
«Ми тестуємо, переважно, кандидатів на службу, наприклад колишніх співробітників військових та правоохоронних формувань, осіб, які до 2014 року проживали на тимчасово окупованих територіях, або виїжджали туди чи до Російської Федерації. Також ми вивчаємо людей, які переміщуються на керівну посаду чи посаду, де передбачений товарно-матеріальний облік чи робота з секретними документами. Тестуємо офіцерів та контрактників, які стали фігурантами службових розслідувань. Військовослужбовці строкової служби та неповнолітні поліграф не проходять», – розповідає пані Вікторія.
І все ж частина опитуваних намагається всіляко протидіяти поліграфу. Існують численні інтернет-форуми присвячені цій темі. Запит у Google «Як обдурити поліграф?» видає більше сотні тисяч результів. Дехто вдається до психотренінгових практик, хтось вживає медичні препарати, зокрема заспокійливе чи психотропні речовини.
«Звісно, я не зможу визначити, який саме препарат вжив опитуваний. Але факт вживання для мене буде очевидним. Нерідко я знаю про людину більше, ніж вона про себе, адже під рукою цілий набір даних, наприклад, виділення шкіри та електропровідність капілярів чи помітний лише прибору тремор. Для цього достатньо подивитись на криві. Це дані, які допомагають інтерпретувати відповіді опитуваного як правду чи брехню. Ми цьому наполегливо вчимося. Є, звісно, методики міжнародного зразка. Це так званий базис. Але є й національні та соціо-культурні особливості. Менталітет, темперамент теж грають значну роль. Американець, українець, поляк чи росіянин можуть мати різні реакції на одне і те ж запитання. Важливо не дати людині можливості захопити ініціативу, не дозволити вдатися до маніпуляцій. При таких спробах тестування відразу припиняється чи переноситься. Іноді воно вимагає дозволу лікаря. Наприклад, йдеться про певний триместр вагітності, проблеми з серцево-судинною системою, захворювання психічного характеру, які може мати опитуваний. Власне на етапі передтестової бесіди це все з’ясовується», – пояснює військовий поліграфолог Вікторія Герасименко.
Ще до інтерв’ю спеціаліст детально вивчає наявну інформацію про опитувану людину та коло запитань, які він має їй поставити, щоб отримати на них коректні відповіді. Застосування поліграфа, попри стрімке поширення та детально описане наукове обґрунтування, оточене міфами, страхами та здогадками. Проте, насправді, якщо людина непричетна до вчинення проступку чи злочину, то їй немає чого боятися. Детектор брехні, пояснює пані Вікторія, розроблено не для обвинувачення, а щоб людина могла довести свою невинуватість.
