5 липня 2014 року після жорстоких боїв українські війська звільнили два українських міста – Слов’янськ і Краматорськ.

У перших числах липня 2014 року добровольчі частини та українські збройні сили з боями впритул підійшли до надзвичайно важливого стратегічного вузла – міста Слов'янська (стародавня назва – Тор).

Промосковські терористи почали дезертувати окремими групками у напрямку Донецька, врешті, опинившись фактично у оточенні українських військ, основна група бойовиків під керівництвом офіцера ФСБ Гіркіна, на прізвисько «Стрєлков», в ніч на 5 липня втекли.

Українські війська, долаючи опір бандитів, визволили Слов'янськ, а згодом, в той же ж день, і Краматорськ.

На жаль, попри великі втрати загарбників (близько 500), українські вояки теж втратили 70 загиблих...

Визволення цих міст дозволило відкинути загрозу нападу на Харківщину та Центральну Україну, визволити також Бахмут, Дружківку та Костянтинівку.

Бої за Слов'янськ тривали ще з квітня, тут героїчною смертю хоробрих загинули бійці збройних сил, Правого Сектору та інших добровольчих частин.

Залишене без води і світла населення було тероризоване московськими терористами і місцевим криміналітетом, було багато убито представників мирного населення, арештовували всіх, хто говорив українською мовою або був «підозрілим».

Визволення Слов'янська показало що московського окупанта треба знищувати силою, а не перемовинами, що лише потужна армія і мотивовані добробати дають можливість звільнити всю загарбану територію України.