Засилля російських КАБів та дронів, значне масштабування тактики малих груп зробило 2024 рік надзвичайно важким для Сил Оборони України.

Про це повідомляє відділення інформації та комунікації Східного Харківського територіального управління Національної гвардії України.

Різко ускладнилася ситуація у Кремінському лісі, а згодом також у Торецькому та Нью-Йоркському напрямках. Ці надзвичайно критичні напрямки фронту потребували негайної стабілізації. З цим могли впоратися лише найбільш злагоджені піхотні підрозділи. Для цих вкрай складних задач був обраний особовий склад 12 бригади спеціального призначення «Азов». Більше про це в Епізоді другому «Хроніки незламності».

Ліси у районі Кремінної стали ареною жорстоких бойових дій ще на початку повномасштабного вторгнення, коли українські захисники були змушені відступати через шалений тиск російських окупаційних військ. Восени 2022 року кардинально змінилася ситуація на Харківщині та південно-західній частині Луганщини. Сили Оборони України, зокрема й підрозділи Східного оперативно-територіального об’єднання НГУ, рішучо відкинули ворога та закріпилися у Серебрянському лісі, так званому Лісі Чудес. Проте наприкінці 2023 та початку 2024 російські загарбники знов почали «прибирати» до своїх рук цю щедро политу кров’ю землю, щоб у перспективі закріпитися на всьому лівому березі Сіверського Донця. Проте рух ворога таки вдалося спинити. Велика заслуга у цьому належить бійцям 12 бригади спеціального призначення «Азов».

«Нам потрібно було стабілізувати ситуацію, яка була на межі критичної. Ми підготували плацдарм для того, щоб наша бригада зайшла в ліс, і зайняла позиції. Також паралельно ми вже планували наступ, бо тактично противник переважав та мав більш вигідне тактичне положення, і нам потрібно було це виправляти», – розповідає Арсен Дмитрик, який командував батальйоном «азовців», що став першим підрозділом 12 бригади, який заходив на Кремінський напрямок.

«Ворог мав вже дуже добре обладнані позиції шляхи підходу, і він володіє більшою частиною лісу. У лісі є повна дезорієнтація, тому що біля тебе навкруги дерева. Ландшафт дуже різко міняється. Це — пісок, це дуже великі забруднення автомата, озброєння. Бувало, що хлопці за час штурму міняли деякі до трьох автоматів», — ділиться офіцер розвідки 12 бригади «Азов» Богдан Равляковський

Артилерія «азовців» зіграла важливу роль у знищенні значних сил противника, попри його суттєву чисельну перевагу.

«Роль артилерії в штурмі дуже важлива. Ми знищуємо артилерію противника, яка працює по нашій піхоті. Подавляємо ворога касетними боєприпасами на його позиціях. Відрізаємо його піхоту, логістику, резерви контрштурму противника. Але у лісі набагато важче влучити в бліндаж, окопну лінію, тому що вони знаходяться серед дерев. Касетні боєприпаси показують себе найефективніше, хоча багато уламків на себе приймають дерева. Загалом ми працювали 122, 152 та 155 калібром. Є також складність, що позиції наші та противника дуже близько одна до одної. Це — 70, 100, 150 м, і потрібно працювати дуже виважено», – пояснює офіцер штабу бригадної артилерійської групи 12 бригади «Азов» Святослав Сірий.

На початку липня 2024 року ворогу вдалося проломити передній край Сил Оборони України у районі Нью-Йорка, а згодом й Торецька. Невдовзі там вже точилися жорстокі міські бої. Аби стабілізувати ситуацію та зірвати темп просування противника, на початку серпня командування перекидає на ці напрямки «азовців»

«Ми заходили в околиці Нью-Йорка, проводили штурмові дії стабілізаційні дії. Противник переважав нас в чисельності піхоти та у засобах БПЛА. Найбільші втрати у нас були не від артилерії, а саме від дронів. Натомість втрати у стрілковому бою у нас мінімальні. Наша піхота знаходиться на позиціях від п’яти до двадцяти днів. Це дуже важко фізично, якщо навіть відкинути вогневий вплив противника, артилерії, fpv, скидів. Немає слів, як описати те, що роблять солдати зараз. Це — титанічна робота. Піхотними підрозділами, взводами розвідки, взводом розвідки, першого батальйону дуже якісно проводились штурмові дії. Рота вогневої підтримки себе теж гарно показала», — говорить командир батальйону 12 бригади спеціального призначення «Азов» Богдан Грішенков

«Якщо ми говоримо про Торецький напрямок, про роботу в маленьких селищах поруч з Торецьким, то це або просування противника маленькими групами, просочування вглиб нашої оборони, або в принципі штурмові дії маленькими групами чи ж навпаки це штурмові дії за допомоги техніки – самокатів, мотоциклів, квадроциклів, багі, тобто всього, що тільки можна уявити. Зараз їм досить важко просунутись під час штурмових дій, тому вони більше працюють по шляхах логістики, по тилах, по забезпеченню. Не варто їх недооцінювати», — каже головний сержант батальйону 12 бригади спеціального призначення «Азов» НГУ Ігор Грядовкін

ВТРАТИ ПРОТИВНИКА ЧЕРЕЗ «АЗОВ»

ОСОБОВОГО СКЛАДУ ЗС РФ

  • знищено — 2870
  • взято в полон — 95

ЗНИЩЕНО ТЕХНІКИ ПРОТИВНИКА

  • танків — 24
  • ББМ — 109
  • артилерійських систем — 36
  • БпЛА — 95
  • автомобільної техніки — 169
  • засобів РЕР, РЕБ — 142

ЗНИЩЕНО ОБ’ЄКТИ ПРОТИВНИКА

  • укриттів — 627

Матеріал підготовлено у рамках циклу «Хроніка незламності». Найближчими днями ми оприлюднимо наступний епізод, присвячений 18 Слов’янській бригаді.