На Харківщині пройшли збори з головними сержантами Східного ОТО НГУ
Збори з головними сержантами підрозділів Східного оперативно-територіального об’єднання Нацгвардії пройшли на Харківщині.
Про цк повідомляє відділення комунікації Східного Харківського територіального управління Національної гвардії України.
Заняття проводили представники Східного Харківського територіального управління та інструктори 5 Слобожанської бригади. Зокрема до програми навчально-методичних зборів входило питання вивчення особового складу підрозділу.
«Сержант має вивчати підпорядкований особовий склад. Це означає знати особливості здоров’я, стосунки в родині, фінансовий стан. Все це може зіграти роль фактора ризику, що спровокує скоєння правопорушення чи зриву виконання бойового завдання. Також кожен з нас має розуміти межі своїх повноважень», — пояснює офіцер НГУ Рибак.
«Сьогодні поняття «посттравматичний синдром», або абревіатура ПТСР широко використовується не лише фахівцями, але й у побуті. Проте якщо кожна травма є стресом, але не кожен стрес є травмою. А отже у реальності поставити такий діагноз може лише фахівець після глибокого дослідження і вже після повернення військовослужбовця із зони бойових дій, коли ми бачимо нездатність людини адаптуватися до нових умов. Якщо ж ми маємо у своєму підрозділі людину з ПТСР, то варто зауважити, що вона, перш за все, потребує терапії та турботи. Ніякого самолікування, особливо алкоголем чи психотропами! Адже це може стати фактично вибуховою сумішшю, адже вплив цих речовин за таких обставин посилюється у багато разів», – коментує офіцер-психолог НГУ Вероніка.
«Сержанти — практики: вони готують поповнення, беруть активну участь у відновленні, злагодженні підрозділів, йдуть зі своїми бійцями на бойові виходи. Тому важливо, щоб сержант міг вчасно виявити основні ознаки адиктивної поведінки підлеглого, тобто різноманітних проявів залежностей, а також був готовий правильно на цю ситуацію відреагувати. Врешті-решт профілактика та своєчасне виявлення таких розладів поведінки може врятувати не одне життя», – додала офіцер-психолог НГУ Людмила.
«Те, що відповідаємо за особовий склад, для нас не є новиною. Це частина нашої щоденної роботи. Сержанти — ті, хто зазвичай першими бачить проблеми того чи іншого характеру, і наша задача у такому разі залучити фахівця, який допоможе вирішити ту чи іншу проблему. Також ми маємо враховувати величезний комплекс факторів при розподілі навантаження у підрозділі. Якщо у тебе у підрозділі є дефіцит особового складу, то і навантаження на нього зростає. Тут надзвичайно важко витримати баланс», – говорить учасник зборів Ridik.
Чимало уваги приділили вивченню тактико-технічних характеристик різних систем озброєння, приведення його до нормального бою, бойових властивостей боєприпасів.
«Наразі більшість цілей реального бою – малогабаритні: ми та ворог працюємо переважно з укриттів. Такі умови диктує війна дронів. Влучити у малогабаритну ціль без використання знань правил балістики, особливостей траєкторії польоту кулі можна лише випадково. Ми маємо навчити бійця правильно цілитись та визначати відстань й поправки за допомогою наявних прицільних засобів, адже кожному бійцю далекомір та метеостанцію не видадуть», – пояснює інструктор Grom.
«Особливістю цього етапу війни є справжнє розмаїття систем озброєння та боєприпасів до нього. Тут можна вдосконалюватися нескінченно. До повномасштабного вторгнення такої проблеми не було — зброя була більш уніфікованою, і часу на її вивчення було більше. Нині ділимось різноманітними лайфхаками, які допомагають спростити та оптимізувати ці процеси», – ділиться головний сержант Максим.
«Ми всі з різних регіонів і маємо дуже відмінний досвід. Важливо ним обмінюватися. Вогнева підготовка — взагалі основний наш напрямок! Моя задача – навчити кожного підлеглого влучній та безпечній стрільбі», – зауважив учасник зборів Кратос.
У програмі занять також були інженерна та тактична підготовка, топографія, розгортання засобів зв’язку тощо.
