Гвардійці беруть активну участь у поверненні до мирного життя на звільнених територіях, причому, важливу роль у цьому процесі грають групи розмінування НГУ.

Про це повідомляє відділення інформації та комунікації Східного ТУ НГУ.

Всюди, де ступила нога російського окупанта, сапери знаходять величезну кількість вибухонебезпечних предметів. Крім того, загарбники активно використовували установки дистанційного мінування: вони лишили по собі сотні гектарів територій протипіхотними вибуховими пристроями: кожні півметра — міна.

Типове явище — пастка на сапера. Це коли під одним вибуховим пристроєм може бути ще кілька. Для цього нерідко використовують протипіхотні міни ОЗМ-72, чи ручні гранати, закладені під протитанкову міну ТМ-62. Остання містить 7 – 7,5 кілограмів тротилу й може спрацювати від навантаження у 120 кілограмів.

«Дуже багато мін лишили росіяни. Є ще «міно-сюрпризи». Плюс воги робили певні операції з детонатором – при викручуванні або переведенні в транспортне положення міна може спрацювати. Ми намагаємося утилізувати їх одразу на місці»,  – повідомив військовослужбовець Нацгвардії.

Проте справжнє пекло — площі всіяні невеличкими «пелюстками» (т.зв. «лєпєсток») — їх призначення — калічити людей. За певний час вони мали б самознищуватися. Але на практиці це не так. На одній з покинутих позицій сапери знайшли до 20 таких вибухових предметів.

Крім того, росіяни щільно мінували території навколо своїх позицій, доріг і навіть в полях. При стрімкому відступі окупанти також намагалися примітивно замінувати речі, техніку та склади боєприпасів, що кидали.

Інженери Нацгвардії кажуть, що чи не кожної доби їхній «мінно-вибухові улов» складає сотні вибухонебезпечних предметів.