Чіка у війську вже втретє, наразі він — гвардієць 5 Слобожанської бригади «Скіф» НГУ, виконує завдання у районі відповідальності ТГ «Слобода».
Про це повідомляє 5 Слобожанська бригада «Скіф» НГУ.
Перший бойовий досвід отримав у 2014-2015 роках. Воював у складі однієї з частин ЗСУ на Луганщині та Донеччині.
«Я призвався по мобілізації у 2014 році. Це була тероборона, 22-й батальйон. Повістка — перепідготовка 60 днів. Далі нам сказали, що поїдемо за Куп’янськ. Можна десь так і сказати, але ми поїхали аж на Старобільськ, Сватове, Щастя, Трьохізбенку. Починали з обладнання блокпостів. А далі — бої. Було важко, ще й батальйон розділили, і він воював одночасно у двох областях», — згадує Чіка.
Гвардієць каже, що побачене тоді, глибоко закарбувалося у пам’яті: обстріли, руйнування, людське горе.
«Я потрапив до групи швидкого реагування. Нас було там дванадцять людей. Ми виїжджали працювати у разі прориву, заходу ДРГ, нападу на наші об’єкти. У районі Трьохізбенки такого бачили багато. Там різні групи намагалися вирвати собі владу: російські війська, кримінал, якісь «байкери», «казакі» на конях. Місцеві ставилися до нас по-різному, але більше підтримували, бо нікому не хотілося хаосу та страху. Ми сім місяців були на Луганщині, далі два місяці – на Харківщині, а тоді знов поїхали вже у Донецьку область. Звільнився в запас через півтора року після призову», — каже гвардієць.
Після початку повномасштабного вторгнення Чіка знов намагався призватися, але ця справа трохи затягнулася.
«У 5 Слобожанській бригаді «Скіф» я з 2025 року, підписав контракт. Тут також служить мій син, у іншому підрозділі. Якщо брати строкову службу, то я в армії вже третій раз. Після початку повномасштабного вторгнення декілька разів ходив призиватися, чомусь не призивали. А коли прийшов в 5 бригаду, виявилось, що дуже потрібні люди. Багато їздимо на навчання. Це зрозуміло, бо маємо бути підготовленні до комунікації з людьми», – міркує Чіка.
Сьогодні гвардієць виконує завдання на блокпостах Харкова. До своїх обов’язків ставиться відповідально, бо пам’ятає, як це було раніше — під час Антитерористичної операції на сході України.
«Буває, що люди починають “експериментувати” на блокпосту. Це затримує нашу роботу, ускладнює проїзд іншим водіям. У 2014-2015 роках люди з цим не жартували, вони розуміли серйозність ситуації, бо по скупченню транспорту ворог запросто міг ударити артилерією. Але ж зараз вже є чимало випадків, коли ворожі ударні дрони атакують наші блокпости. Отже, на блокпосту не до жартів», — пояснює гвардієць.
Життя навчило Чіку, що порядок — це не формальність, а спосіб зберегти життя людей. Для нього захист дому — це справа честі.
