24 лютого 2022 року. Темрява, яку розірвали вибухи. День, що змінив усе.

Саме прикордонники 4-го загону першими зустріли ворога на державному кордоні на Харківщині. Першими прийняли удар. Першими стали на шляху російської навали. Без страху. Без кроку назад. Бо за спиною — Україна.

Чотири роки повномасштабної війни. Чотири роки болю і втрат.

Чотири роки незламної стійкості.

Стійкість — у поглядах тих, хто тримає позиції. Міць — у руках, що впевнено тримають зброю. Сила — у серцях, що б’ються за синьо-жовтий прапор.

Харківщина вистояла, бо вистояли її захисники. І там, де ворог сподівався зламати — він зустрів стіну.

4-й прикордонний загін — це символ витримки й професійної міці. Це люди, які з перших хвилин вторгнення стали щитом держави — і залишаються ним сьогодні.

Ми б’ємо ворога. І будемо бити — до повної Перемоги. Бо наша сила — в єдності. Наша міць — у правді. Наша стійкість — у любові до України.