Харківські гвардійці розповіли, чим захищають небо прикордоння
Гвардійці використовують комбіновані розрахунки протиповітряної оборони задля захисту українського прикордоння, яке пілоти російських окупантів намагаються перетворити на власний полігон.
Про це повідомило відділення інформації та комунікації Східного територіального управління Національної гвардії України.
Ударна авіація росіян більше не почувається безкарно на півночі Харківщини, як це було ще декілька місяців тому. Окупантам протистоять розрахунки Сил Оборони, які не дають ворогу пробитися у глиб української території. Гвардійці розповіли про протистояння з гелікоптерами противника.
«Ми зараз перебуваємо на півночі Харківщини. Виконуємо завдання по прикриттю наших підрозділів від ударів армійської авіації противника. Наше завдання їх збивати при появі, — розповів офіцер НГУ «Партизан». Він пояснив, що противник вишукує проблемні місця у нашій обороні. — У цьому районі вони дуже часто з'являються. Тут дуже високі, лісисті місця є, лісосмуги, велика висота дерев, багато природних низин, в які може спокійно гелікоптер заходити, і не знаходитися в зоні ураження, і наше завдання їх збивати, в які може спокійно гелікоптер заходити, і не знаходитися в зоні ураження. Найчастіше це - Мі-28, Мі-24, Ка-52».
Окупанти також намагаються використовувати БПЛА для боротьби з нашими розрахунками ПВО, які сковують їхні дії на Харківському напрямку.
«Часто нас намагаються виявити квадрокоптерами. Нещодавно по одній з вогневих груп велося скидання ВОГів. Але противник цілі не досяг, бо маємо укриття, перекриті щілини. У такому випадку ми протидіємо стрілецьким чи зенітним вогнем, звісно, що ПЗРК ніхто стріляти по квадрокоптеру не буде», — ділиться «Партизан».
Гвардійці застосовують проти російських ударних гелікоптерів комбіновані розрахунки. Бо кожен різновид озброєння має свої недоліки та переваги.
«Наша задача зловити момент, коли російський гелікоптер, буде підійматися, щоб стріляти НУРСами [некерований ракетні снаряди]. Ми стріляємо з ПЗРК — ракета полетіла за ціллю, і «вертушка» падає. Працювати ЗУ складніше: потрібно довше цілитись, враховувати швидкість, щоб збити вертоліт чи літак. Тому ми чергуємо одночасно — ПЗРК та ЗУ», — пояснює «Магон». Гвардієць має за плечима чималий бойовий досвід: повномасштабне вторгнення зустрів на Луганщині, брав участь у контрнаступі на Харківщині.
«К-52 тут з’являються щонайменше двічі на тиждень. Як тільки вилетить «вертушка» — я вискочу з «трубою» та вистрелю. Отак, сидимо у засідці, у добрій компанії. Я, ніби — мисливець, а це — мій ведмідь, на якого я полюю», — каже «Сварщик». Свого часу він вчився на зварювальника, звідси й має цей позивний.
«Перевага ПЗРК у тому, що ракета реагує на тепло. Отже, не треба багато уваги приділяти цілі: ти навівся, зробив накол, ракета зійшла і через буквально декілька секунд вона вражає ціль. Тут майже без шансів, бо як правило, у двигун прилітає. Та часто буває так, що противник застосовує теплові інфрачервоні пастки, які відкидаються, через це ракета ПЗРК «відволікається» і йде убік. Тоді виручає зенітка. Тут вже ніяка пастка вже не допоможе. Нині у нас комбіноване застосування: якщо не впоралася ракета, то це виправляє зенітна установка. Нею ж ми можемо відпрацювати й по наземних цілях» — додає «Партизан».
Доказом ефективності такої тактики гвардійців є те, що ворог не більше наважуються перетинати український кордон, веде вогонь з максимальної відстані, а отже переважно влучає в «молоко».
«Їхні НУРСи ефективні на відстані не більше двох з половиною кілометрів. Це означає, що до об'єкта ураження необхідно підлетіти майже впритул. Вони це робити бояться, тому що відчувається, що понесли вони значні тут втрати. Пілоти просто вже бояться на нашу територію залітати», — говорить «Партизан».
Українські захисники констатують: дії російських пілотів останнім часом стали відчутно примітивнішими та обережнішими. Тому є велика ймовірність, що екіпажі гелікоптерів частково складаються з курсантів військових ВНЗ. Тим часом прикордоння досить щільно насичене розрахунками ППО не лише НГУ, а й ЗСУ та Територіальної оборони. Вони мають різні зразки озброєння та широке поле варіантів ефективного його застосування. До речі, це є однією з причин, що росіяни на харківському напрямку надзвичайно рідко застосовують іранські «Шахеди» — їх просто зіб’ють. Гвардійці ж мріють перейти на потужнішу західну зброю, аби була можливість протидіяти не лише авіації та БПЛА.
