Чотири роки тому армія терору обстріляла Маріуполь. Тридцять загиблих та сто двадцять вісім поранених. За два дні до цього вони ж обстріляли повну людей зупинку громадського транспорту у підконтрольному ним Донецьку.
Там вісім загиблих і тринадцять поранених. Якщо ми розумітимемо зв’язок між цими подіями, їхню першопричину, ми зможемо зробити так, щоби такі траґедії більше не повторювалися. Це єдиний правильний підхід та найкраще вшанування пам’яті загиблих.
Учасники бойових дій більш чи менш свідомо ризикують життям. По ним стріляють, вони відстрілюються. Коли гинуть цивільні, це значно траґічніше, аніж смерть у бою.
Путіну і його сотні мільйонів однодумців смерть цивільних, зневіра і паніка у суспільстві потрібні, без них вони керувати не можуть. Що нормальним людям траґічніше, терористам сприятливіше.
Теракти 22 та 24 січня 2015 року пов’язані між собою та дуже добре ілюструють психолоґію окупантів та колабораціоністів, усіх прибічників «русского миру».
Спочатку був обстріл зупинки «Донгірмаш». Це на території т.зв. «ДНР». «Офіційне» (тобто «владою республіки») розслідування навіть не проводилося. У РФ порушили кримінальну справу, хоча відбулося все на території, яку вона визнавати своєю не поспішає. Згодом самі деенерівці зловили «трійку влучних артилеристів» - усі троє виявилися громадянами РФ. Значить завбачливо порушили кримінальну справу!
Що це стріляли самі росіяни – виявилося досить очевидним. Можливо, сталося випадкове влучання по мирних жителях протягом розборок між бандами. Так і в «ДНР» більшість вважає. Лавров встиг сказати, що це стріляла Україна, керівники «ДНР» теж спочатку чіплялися за цю версію. Насправді цілком може бути, що теракт був запланований керівництвом РФ для «підняття бойового духу» терористів, які мали би жвавіше наступати на Маріуполь із відчуттям помсти. Для підготовки суспільної думки серед зомбованих – виправдання теракту, який стався у Маріуполі за два дні та був, як ми тепер знаємо, спланований дуже ретельно.
Теракти необхідні «русскому миру» - своїми легше керувати, чужих – пробують залякати. І ось, за два дні після траґедії у Донецьку, на піку популярності версії про обстріл українцями, кадрові військові РФ обстрілюють Маріуполь. «У кривавому безумстві та злобі» - як заявив Секретар РНБО.
Гине один наш військовослужбовець (Дмитро Миколайчук) і ще один поранений. Гине тридцять українців (одна маленька дитина) та 128 поранено. Стріляли по блокпосту, попали по мікрорайону. Можна припустити, що одні з найновіших систем наведення у світі схибили, тому що вони «русские». Але, більш імовірно, було прийнято вольове рішення як би не самим Путіним – накручувати кількість жертв.
Звісна річ, вороги почали поширювати думку, що це українці стріляли по своїм. Дуже подібний меседж ми чули 2008. року, коли «Саакашвілі бив із «Граду» по багатоповерхівках». Бив він насправді чи ні – того я вже не знаю (скоріше за все ні), але враження це справляло величезне. Я тоді як раз був за кордоном і бачив, як тамтешні вихідці із Московії, зазвичай аполітичні, одразу починали проклинати «аґресивну Ґрузію та Саакашвілі». Мабуть, тоді Путін і вирішив, що «хороше діло, колись потрібно повторити».
Русский мужик без каналізації, але з горілкою у якомусь Маґнітогорську негодує, що «праклятиє ґрузіни, хахли і ґосдеп із катюш по жилим домам хєрячат», його син чи племінник їде за пригодами на Донбас. Хороші люди всіх національностей траґічно гинуть, якщо у їхній простір пролізла Росія. І самих росіян більше за все шкода, бо серед них теж є нормальні люди. В українців, ґрузинів – є своя держава, за яку треба боротися і яка надає підтримку, а хорошим людям Росії - набагато важче, держави у них нема і вони близькі до розуміння, що насправді ніколи не було. Російська державність у всіх її формах - для поганих людей, щоби давити хороших людей, це – антисоціальна держава.
Тому відповідь на питання «чому гинуть мирні люди?» така: тому що є Росія. Не буде Росії - не буде воєн. Росія буде слабкою та керованою – будуть маленькі війни і не такі жорстокі.
«Росія зараз обрана як інструмент зосередження усього найчорнішого та найгіршого у світі. Усього, що є. Якби не Росія та не її політика, весь світ би зараз благополучно перейшов на шостий технолоґічний уклад, ми отримали би зовсім іншу Землю. Куди більш світлу, куди більш чисту, куди більш еколоґічну. Землю без кордонів, Землю з мінімумом воєн; Землю, котра об’єднана і котра відчуває себе об’єднаним людством та може ставити перед собою задачі, котрі може вирішити лише об’єднане людство. Це чорна ворона на білому снігу людства, ця Росія, вона капостить.» - говорив про це Олексій Арестович.
Тому щоби не було нових жертв і щоби захистити честь наших загиблих і знедолених, щоденно та у всіх своїх вчинках робіть вибір проти Росії.
Ігор Алексєєв,
член Ради ХОО ВТ «Просвіта»
