«За покликом серця» - як за один день почати займатись улюбленою справою. Історія Марини Кравцової

Поки чоловіки в ажіотажі від підготовки та поздоровлень з Міжнародним жіночим днем, ми задумались про те, як служиться тендітним українським жінкам у чоловічому колективі Національної гвардії України?

Стрілець другої патрульної роти 5 Слобожанської бригади Марина Кравцова ділиться:

«Служу в патрульному батальйоні. Ми займаємося охороною громадського порядку. Частіше за все ми разом із поліцією патрулюємо. Також займаємося охороною масових заходів. Звісно мені все тут дуже цікаво, знаходжуся на службі вже півроку, але здається, що лише тиждень минув».

Марина розповідає, що відчуває великий ентузіазм, праЙ-7zDdyc8gF9_N

цюючи у гвардії, їй дуже цікаво і час летить непомітно. До дівчат звісно ставлення особливе, але їх поважають і допомагають в усьому. Дівчина каже, що потрапила у Нацгвардію за покликом серця, адже вчилася зовсім на іншу професію, і як це часто буває зрозуміла, що бачить себе в іншій сфері.

«Закінчила Національний фармацевтичний університет, тобто за освітою я провізор. Але коли почула, що до Національної гвардії йде новий набір дівчат, я поміркувала та запитала себе «А чому б не піти?», «Чому б не спробувати?». Вирішувалось все це за один день, життя повернуло в іншому напрямку, і от тепер я солдат. На даному етапі мого життя я взагалі не жалкую про своє рішення. На жаль, коли нам доводиться обирати професію ми ще зовсім не освідченні, та й важко дитині в 11 класі зрозуміти ким хочеш бути насправді. Тому після вузу я відчула, що для мене професія фармацевта дуже нудна, я хочу й можу більше. Можливо коли буду йти на пенсію, тоді й попрацюю за своєю спеціальністю, - посміхається Марина. Чому Нацгвардія? Бо тут я можу розкрити свій потенціал, тримати себе в тонусі, адже для нас часто проводять масові спортивні заходи, нас тренують, що особисто мені дуже подобається», - розповідає солдат Кравцова.

Не дивлячись на те, що здавалось би у чоловічому колективі жінки можуть відчувати себе не у своїй тарілці,  Марина каже,  що саме тут відчуває себе на своєму місці:

«В нашій роті знаходяться лише дві дівчини. Тому хлопці до нас ставляться з повагою та допомагають нам. Вони вважають, що чоловік має допомагати жінці, в яких би умовах не знаходились».

Жінок у колективі Нацгвардців поважають і оберігають, адже приємно бачити, коли суворі чоловічі ряди солдат розбавляють квітучі та не менш рішучі дівчата.