Що роблять психологи-гвардійці за межами пунктів постійної дислокації?
Збори з психологами позаштатних груп психологічної підтримки Східного оперативно-територіального об’єднання пройшли на базі військової частини 3017.
Позаштатні групи психологічної підтримки, явище досить таки нове у військах – діють лише два роки. Їхній функціонал доволі різноманітний і працює за межами пунктів постійної дислокації, фактично «в полі», тобто в районі бойових дій, під час масових заходів, а також у медичних закладах. Вони надають невідкладну психологічну допомогу. Членами такої групи можуть бути військові та цивільні (за умови спеціальних угод чи меморандумів) психологи, а також капелани.
«Для чого існують групи психологічної підтримки? По перше стрес-фактори можуть калічити особовий склад не лише на війні, на позиціях в районі бойових дій, але й в умовно мирний час, наприклад, у випадку масових порушень громадського порядку. Цікаво, що психотравми зазнає не лише та людина, яку було, скажімо, поранено, але й свідки події, які побачили каліцтво чи смерть бойового побратима. Протягом 24-х годин після інциденту з цими людьми психологи групи психологічної підтримки проводять діагностику, розробляють рекомендації та надають допомогу», – пояснює офіцер (психолог) групи обліку та роботи з особовим складом БСП «Донбас» військової частини 3035 Олена Ніконова
Проте характер завдань цим не обмежується. Психологи можуть працювати не лише у військовому однострої, але й у цивільному одязі, наприклад, у складі груп переговорників чи діалогу. Така робота спрямована на медіацію – допомогу сторонам конфлікту у його розв’язанні, превентивному зниженні рівня агресії, від якої можуть постраждати не лише учасники протистояння, але й випадкові люди. Завдання такого характеру може виконувати лише досвідчений та висококваліфікований фахівець.
«Ми поглиблювали теоретичні знання, формували вміння та навички необхідні психологам під час виконання ними функціональних обов’язків. Особливу увагу приділяли практичній роботі психологів з військовослужбовцями на різних етапах службово-бойових завдань як під час забезпечення громадського порядку, так і виконання завдань в ООС. Адже лише професійні та адекватні дії наших військових у ймовірних конфліктних ситуаціях можуть позитивно впливати на бойовий дух особового складу, а й на його імідж в очах громадянського суспільства», – підкреслив начальник відділення Східного ТУ підполковник Олег Колісник.
Заняття тривали цілий день. За цей час представники Харкова, Сум, Маріуполя та Слов’янська встигли досить напружено попрацювати. Серед учасників зборів виділялися майбутні психологи – курсанти Національної академії НГУ. Наразі вони стажуються у військових частинах та отримують безцінний досвід роботи з військовослужбовцями.
«По суті ми почули та побачили чимало нового. По-перше, нам розповіли про самі позаштатні групи психологічної підтримки. Звісно хотілося б спробувати себе в такому амплуа у реальних службових умовах. Під час проведення теоретичної частини ми працювали над різноманітними прийомами саморегуляції та дихальними вправами. Нам показали можливості мобільного центру психологічної підтримки. Такий поки один, і є лише у військовій частині 3017. Практично багато працювали на території містечка командного згуртування. Дуже корисний досвід, особливо у плані виявлення лідерів та референтних осіб», – поділився курсант Національної академії НГУ Віталій Бірюков
Заняття завершились «мозковим штурмом», під час якого учасники зборів шукали перспективні пропозиції щодо психологічного забезпечення Нацгвардії.
