Попри санкції: 328 компаній у 2024 році заробили 240 млрд грн

Станом на 1 вересня 2025 року під санкції РНБО потрапили 2 242  українські компанії, що не перебувають в стані припинення, — як напряму, так і через пов’язаних осіб.

Аналіз даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Держреєстру санкцій, проведений R&D-центром YouControl, показав нерівномірну динаміку виручки. У 2022 році 410 компаній, що перебували під санкціями, задекларували сукупну виручку понад 239 млрд грн. Уже в 2023-му кількість таких підприємств скоротилася до 359, а їхні доходи знизилися до 225 млрд грн. А за перший квартал 2025 року 171 підсанкційна компанія заробила 65 млрд грн. Детальніше про галузі, де зосереджено найбільше підприємств, пов’язаних із санкціями, а також про динаміку виручки юридичних осіб, що перебували під дією українських санкцій протягом останніх чотирьох років, — у новому дослідженні YouControl.

Ключові висновки:

• Станом на 1 вересня 2025 року під санкції РНБО — як безпосередньо, так і через пов’язаних осіб — потрапили 2 242 українські компанії, що не перебувають в стані припинення. А також 200 українських компаній, що перебувають у стані припинення, щодо 15 підприємств відкрито справи про банкрутство, 40 компаній уже припинили діяльність, 2 юридичні особи мають статус “скасовано”, а щодо 15 — неможливо визначити статус.
• Найбільше компаній опинилися під прямими санкціями у 2021 році (204 компанії) та у 2024-му (77 компаній).
• Більшість, а саме 2 199 юросіб, потрапили до вибірки через присутність у структурі власності чи органах управління фізичних або юридичних осіб, до яких застосовуються персональні санкції.
• Серед регіонів найбільша концентрація юридичних осіб із пов’язаними санкціями спостерігається у Києві, Криму, Донецькій і Луганській областях.
• Підприємства, до співвласників яких застосували санкції та які потрапили під дію обмежувальних заходів, працюють у торгівлі, наданні інших послуг (переважно громадські організації), інформаційно-телекомунікаційній галузі та операціях з нерухомим майном.
• У половині компаній, що під непрямими санкціями, зменшилася виручка, тоді як у 25% — збільшилася.

Санкції в цифрах: як змінилася кількість підсанкційних компаній за останні 4 роки

За останні 4 роки під пряму дію українських обмежувальних заходів потрапили 315 компаній з вибірки. Із них майже 65% (204) потрапили під санкції у 2021 році. Ще 77 компаній внесені до санкційного переліку РНБО у 2024-му. У всі інші роки застосування прямих санкцій до українських юросіб було незначним: у 2022 — 18, 2023 — 11 та за 8 місяців 2025 року — 5 компаній відповідно.

Аналітики YouControl перевіряють та додають до системи не лише прямі санкції, накладені на компанію, а й зв’язки українських компаній із підсанкційними юридичними та фізичними особами. З урахуванням такого підходу до обробки санкційних переліків, одна компанія може містити кілька записів: прямі санкції з різних країн, а також опосередковані санкції через учасників, акціонерів та посадових осіб.

Основна кількість проаналізованих підприємств, а саме 2 199, потрапила до вибірки через присутність в структурі власності чи в органах управління фізичних або юридичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). У 2021 році під персональні санкції потрапили фізичні та юридичні особи, пов’язані з 862 компаніями, а у 2023-му — з 559. В інші роки цей показник був нижчим: у 2022 році — 342 компанії, співвласники/посадові особи яких були внесені до санкційного переліку, у 2024-му — 183, а за вісім місяців 2025 року — 253.

Де найбільше компаній із санкціями: регіони та галузі економіки

Найбільше компаній, що мають прямі та пов’язані з ними санкції, зареєстровані у Києві (722), на тимчасово окупованій території Криму (496), Донецькій (299) та Луганській (185) областях. Також значна кількість зареєстровані на Дніпропетровщині (119), Запорізькій (107) та Одеській (100) областях.

Майже 18% (449) від проаналізованих компаній працюють у сфері торгівлі. Ще близько 14% (351) задіяні в наданні інших видів послуг, переважна більшість з яких є громадські організації. В інформаційно-телекомунікаційній галузі задіяні 209 юросіб, а операціями з нерухомим майном займаються 207 підприємств.

Професійною, науковою та технічною діяльністю займаються ще 175 суб’єктів господарювання, а в переробній промисловості задіяні 166. Також значна кількість працюють у будівництві (153), у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (133) та транспортній галузі (108).

Санкції та виручка: як змінювалися доходи компаній у 2021–2024 роках

Лише 10% (525) проаналізованих компаній з пов’язаними санкціями, оприлюднили фінансову звітність за 2024 рік. При цьому виручку більше нуля отримало 328 з них, що складає 240 млрд грн.

У 2023 році відзвітувалося 561 підприємство. Нульову виручку показали 202 з них. А інші 359 компаній сукупно заробили близько 225 млрд грн.

У 2022 році фінансову звітність подали 594 компанії. З них 410 — отримали виручку більше нуля, а загальна сума виручки склала понад 239 млрд грн.

Аналіз фінансових результатів діяльності компаній після накладення на них прямих персональних обмежувальних заходів в період 2021-2023 рр. виявив суттєве зменшення виручки на наступні роки або відсутність подачі фінзвітності у більшості підсанкційних компаній за наступні періоди, що ймовірно може вказувати на відсутність будь-якої діяльності компанії.

Водночас завершення терміну дії санкцій ймовірно сприяє покращенню фінансового стану компанії. До прикладу, ТОВ «ІНТЕРІМП» потрапила під санкції в квітні 2021 року терміном на 3 роки (до 03.04.2024 року). Виручка підприємства у період 2021-2023 рр. становила менш ніж 1 тис. грн. Тоді як дані фінзвітності компанії за 2024 рік свідчать про отриману виручку у розмірі 95,5 млн грн.

Близько половини компаній, пов’язаних із особами, які потрапили під санкції РНБО у 2021–2023 роках, зменшили виручку порівняно з періодом до накладення обмежень. Натомість у 25% таких компаній виручка не лише не зменшилась, а і продовжувала збільшуватись. До прикладу, у 2023 році відносно одного з бенефіціарів ПАТ «КРЮКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» Станіслава Гамзалова були введені санкції. Але при цьому розмір виручки даної компанії у 2024 році в порівнянні із 2023 роком збільшився на 81%. На відміну від компаній, проти яких запроваджено персональні обмежувальні заходи, у підприємствах із підсанкційними пов’язаними особами значно рідше трапляються випадки неподачі фінансової звітності.

Компанії під санкціями та пов’язаність з корпоративними групами

717 з 2 514 проаналізованих компаній з пов’язаними санкціями мають зв’язок зі 134 корпоративними групами в системі YouControl. При цьому одна компанія може відноситися до кількох груп одночасно, так і у складі однієї групи присутній ряд компаній з досліджуваної вибірки.

Примітка: Корпоративна група — у загальному сенсі це сукупність компаній із фінансової та/або промислової сфер, які належать до одного чи групи кінцевих бенефіціарних власників та здійснюють взаємодію між собою для досягнення спільних цілей, таких як отримання фінансової вигоди чи оптимізація виробничих процесів (надалі вживатимемо «корпоративна група» або «група». Є аналітичною інформацією YouControl.

Найбільшу кількість з проаналізованих компаній у своєму складі мають такі корпоративні групи як:

• «Груп ДФ» (100 компаній), ключова особа якої Дмитро Фірташ потрапив під дію обмежувальних заходів у в червні 2021 року, а потім знову внесений в санкційний перелік через 3 роки;
• «Смарт-Холдинг» (62), щодо ключової особи якої — екснародного депутата України Вадима Новинського застосовані персональні обмежувальні заходи в грудні 2022 року. До складу групи також відноситься компанія ТОВ «ТК БСРЗ “МЕТАЛІСТ», бенефіціаром якого виступає Ашот Малхасян. За інформацією видання «УНІАН» «Кіпрський суд заморозив активи рідного брата Вадима Новинського в окупованому Криму» від 27.02.2020 року, Ашот Малхасян є рідним братом пана Новинського. Щодо Малхасяна у серпні 2025 року також були застосовані санкції РНБО.

В YouControl відслідковувати присутність фізичних і юридичних осіб в санкційних списках можна автоматично. Варто лише зайти на картку компанії або ввести ПІБ особи в модулі “Перевірка фізосіб” і система підсвітить ці дані як фактор обачності. Крім того, можна відслідковувати актуальний статус по контрагенту, підключивши автоматизований моніторинг до юридичної чи фізичної особи.

• «Приват» (53), ключові особи якої Геннадій Боголюбов та Ігор Коломойський потрапили під дію персональних санкцій в лютому 2025 року. 

Проте наявність пов’язаних санкцій щодо компанії зі складу корпоративної групи не завжди може означати, що компанія та/або всі учасники/кінцеві бенефіціарні власники знаходяться під дією обмежувальних заходів. Є випадки, коли юридична особа має кількох співвласників і один із них є підсанкційною особою, а інші — ні. Або обмежувальні заходи накладені на посадову особу, а співвласники не включені до санкційного переліку. Наприклад, Указом Президента №275/2023 від 12.05.2023 року були накладені санкції на трьох акціонерів ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» — ТОВ «МІДЛАНД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», ПІІ ТОВ «КИЇВ СЕКЮРІТІЗ ГРУП» та британську GLOBAL STEEL INVESTMENTS LIMITED. Однак бенефіціаром компанії є ключова особа корпоративної групи «СКМ» Рінат Ахметов, що не підпадає під дію персональних санкцій.

Ще низка фірм з корпоративної групи «ТІС» мають пов’язані санкції через те, що їхнім співвласником, окрім ключових осіб групи, є підсанкційна особа — Олексій Федоричев. Він є ключовою особою корпоративної групи «Федкомінвест» і потрапив під санкції в жовтні 2022 року.

Нагадуємо, співпраця із суб’єктами, до яких (та/або їхніх засновників/кінцевих бенефіціарних власників) застосовано національні/міжнародні санкції, залежно від їх характеру, може спричинити фінансові збитки, негативні репутаційні наслідки і дестабілізацію бізнесу, а також привернення уваги правоохоронних органів (залежно від можливої правової кваліфікації такого співробітництва). Тому питання щодо санкцій потребують особливої уваги в ділових відносинах.