Поліція на віддаленці

- Алло! Поліція!

- Черговий, слухаю.

- До мене в двері хтось ломиться! Сокирою рубає!

- Зрозумів, опишіть ситуацію докладніше. Приватний будинок або квартира?

- Квартира, а що?

- Ви одна?

- Так, але...

- Так, добре, зброя є в квартирі?

- Здається так! Дверь вже гнеться!

- Спокійно, без паніки! Здається або є?

- Рушниця чоловіка є!

- Добре, діставайте рушницю. Користуватися вмієте?

- Ні!

- Так, слухайте уважно. Рушниця з двома стволами?

- Так! Там вже діра в двері!

- Там зверху така ручечка, її вправо відводите і рушниця як би переламується навпіл. Вийшло?

- Так!

- Вставляєте набої, закриваєте рушницю, а потім з двох курків єб... стріляєте прям через двері.

- Але...

- Не маю часу, стріляйте!

Здвоєний гуркіт пострілу.

- Алло, дівчино, ну як там?

- Влучила!

- Дуже добре. Йолоп живий?

- Не знаю, здається так...

- Ну якщо сумніваєтеся - ще раз бабахніть. Так само ручку в сторону, виймаєте набої, нові вставляєте...

- Зрозуміла!

Здвоєний постріл.

- Алло! Знову влучила!

- Ну що там, готовий?

- Так!

- Ну і слава Богу. До побачення.

- Зачекайте! А ви коли приїдете?!

- У нас карантин, я з дому працюю. Чисто порадами допомагаю. Всього вам найкращого, так би мовити.