Синові в школі за програмою завдали прочитати Конан Дойля «Собака Баскервілів».
Пішла я в книжкову крамницю (справа була в Одесі), заходжу. На порозі мене зустрічає симпатична дівчина і, намагаючись показати, яка вона знавець в книгах, запитує:
- Вам може щось запропонувати?
- Так, - кажу, - мені потрібна «Собака Баскервілів».
Дівчина з посмішкою на обличчі запрошує мене піти за нею і веде мене до полички з книгами «Улюблені тварини», на повному серйозі переглядає книги про собак, потім повертається до мене і каже:
- Спанієлі є, вівчарки є, пекінеси є, а баскервілів немає!
