Рік тому було вчинено замах на вбивство командира добровольчого батальйону ім. Дудаєва Адама Осмаєва та його дружину, добровольця АТО Аміну Окуєву. Адама було поранено, Аміну вбито. Це був вже другий замах на їхнє вбивство і жоден не розкрито, повідомляє depo.ua.
Нагадаємо, 30 жовтня 2017 року під Києвом загинула чеченський доброволець Аміна Окуєва. Автомобіль, в якому вона їхала з Адамом Осмаєвим, невідомі розстріляли з автоматичної зброї, влаштувавши засідку на залізничному переїзді неподалік Глевахи.
Першим про це повідомив на своїй сторінці у "Фесбуці" Антон Геращенко. За попередніми даними нападників було двоє, стріляли з автоматів. Місцеві жителі чули черги, стрілянина тривала 5-7 секунд після чого нападники вшилися в невідомому напрямку.
В перші ж години після повідомлення про вбивство стали з'являтися версії. Звісно ж, найголовніша – російський або чеченський слід. Відповідні заяви робили всі, від правоохоронців до політиків. Нардеп Ігор Мосійчук стверджував, що замах на нього і Осмаєва організований одними і тими ж силами. Нагадував, що напередодні вони з Аміною домовилися про зустріч. Замах на Мосійчука відбувся за п'ять днів до вбивства Окуєвої, вибухнула бомба, коли він виходив з телеканалу «Еспресо». А ще раніше, 8 вересня в центрі Києва було підірвано автомобіль іншого чеченця і атовця Тимура Махаурі.
Але так само вони могли бути пов'язані з бізнесом. Ще після першого замаху на Осмаєва і Окуєву лунали припущення, що це певні бізнес-розбірки, замішані і вони, і Мосійчук, і вбитий Махаурі.
Аміні Окуєвій, уродженій Наталії Нікіфоровій, було 34 роки. Вона народилася в Одесі, в сім'ї Ірини Нікіфорової, чоловік матері Віктор Сергійович Нікіфоров був їй за названого батька. За твердженням самої Аміни Окуєвої, її біологічний батько - чеченець, а матір — полька з Північного Кавказу. Аміна жила з родиною в Москві та Грозному. Через другу Чеченську війну родина повернулася в 2003 до України, вступила до Одеського медичного університету, який закінчила за спеціалізацією загальна хірургія. Працювала лікарем-інтерном в Одесі. В 2000 році прийняла іслам і вийшла заміж за Ісу Мустафінова, ставши Анастасією Мустафіновою. Через три роки чоловік помер.
Вдруге вона вийшла заміж за Іслама Тухашева (прізвище за документами — Окуєв), він був депортований з України за порушення режиму перебування іноземців та пізніше засуджений у Росії до довічного ув'язнення за вбивство співробітників російських спецслужб в Інгушетії.
З Адамом Осмаєвим Аміна познайомилася в 2009 році, розписані в рагсі вони не були. Виховувала сина 2002 року народження, як повідомляла вона сама, з початком російсько-української війни, вона залишила його на родичів. В 2014 році Аміна вступила до Самооборони, де була лікарем 8-ої Афганської сотні. З початком війни на сході України, у липні 2014 року, вступила до лав батальйону «Київ-2» фельдшером, проте за словами самої Аміни медициною займалася мало. Брала участь в обороні Дебальцевого, виконуючи бойові завдання поблизу Чорнухиного у Луганській області.
Пізніше служила у батальйоні «Золоті ворота». Брала участь у створенні Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва, служила прес-офіцером батальйону, домагалася надання батальйону офіційного статусу від МВС. Брала участь у парламентських виборах 2014 року, балотуючись по одномандатному виборчому округу № 136 у Суворовському районі Одеси (самовисунення), однак, до Верховної Ради VIII скликання не потрапила, отримавши 3,72 % голосів виборців (9 місце на окрузі).
Мотивом для участі у війні на Донбасі для неї було те, що Росія є спільним ворогом українців і чеченців. Після завершення війни, Аміна планувала пов'язати своє подальше життя з військовою справою як військовий медик або учасник миротворчої місії.
Її чоловік Адам Осмаєв — чеченський військовик, майор Збройних сил Чеченської Республіки Ічкерія. Був звинувачений у спробі замаху на Президента Росії Володимира Путіна. У лютому 2015 року під час війни на сході України очолив Міжнародний миротворчий батальйон імені Джохара Дудаєва.
Замах 30 жовтня 2017 року був вже другим. За чотири місяці до цього, 1 червня 2017 року на вулиці Кирилівській у Києві на Осмаєва та Окуєву було скоєно перший: нападник під виглядом журналіста французького видання Le Monde під час зустрічі, перебуваючи в автомобілі разом із парою, відкрив вогонь. В результаті Осмаєв зазнав серйозних поранень, Аміна Окуєва не постраждала, ще й поранила нападника. За її словами, вони з Адамом перед цим кілька разів зустрічалися з цим нападником – він представлявся журналістом, стверджуючи, що готує про них статтю. Нападник мав при собі документи на ім'я громадянина України Дакара Олександра Вінустовича, але пізніше був опізнаний як Артур Денісултанов (Курмакаєв). Його було затримано.
Денісултанов стверджує, що в слідства немає доказів його вини. Пістолет «Глок», з якого, як стверджує слідство, він стріляв в Осмаєва, йому не належить. Перед початком судового засідання він заявив, що «поважав і цінував» потерпілих, і назвав «маячнею» плани вбити Осмаєва та Окуєву.
«Слідчий пише, що я придбав зброю в невстановленому місці, в невстановленої особи, за невстановлених обставин. Якщо відбитки стерти, то не можна стерти сліди ДНК, навіть через 20 років. Але нічого такого не виявлено. А вони кажуть, що я дістав пістолет і зробив постріл», – заявляв підсудний журналістам.
6 червня цього року, через шість днів після заяви генпрокурора Луценка про те, що прогресу в розслідуванні справи нема, Денісултанову було зачитано обвинувачування. За словами представника прокуратури Дмитра Величка «Під час досудового розслідування обвинувачений неодноразово змінював свою позицію. На першочергових етапах було безліч заяв та клопотань щодо прізвища його, щодо мети зустрічі та інших обставин. Всі ці етапи були перевірені, в тому числі на підставі свідчень і свідків, і потерпілих. Активна позиція потерпілих, висловлювання, безліч інтерв'ю щодо обставин на території Донецької і Луганської областей стосовно Російської Федерації», – зазначив він.
В другому замаху слідство також вбачає «руку Кремля». Вже через день після вбивства прокурор Київської області Дмитро Чібісов заявив, що в прокуратури вже є головні версії. Він зазначив, що замах здійснювали люди, які мають великий досвід і спеціальну підготовку, що слідство уже опрацювало територію, свідків, камери спостереження, відпрацьовані гільзи та інші речові докази. Правоохоронці визначили, яким шляхом відступали нападники, триває план перехват, до якого задіяні «різні підрозділи і сили».
«Наразі відпрацьовується декілька версій. Основні з них - це дії російських спецслужб, інші версії - що це скоєно групою, яка причетна до вчинення злочину щодо нардепа Мосійчука. Операція (з затримання, - ред.) ще триває, більше того, залучені інші підрозділи і сили для розкриття злочинів. Проводимо низку технічних заходів, по яких ми вже отримали інформацію, і проведені відповідні огляди місцевості, відпрацьовані свідки, територія, камери спостереження», - заявив він 31 жовтня 2017 року.
Осмаєв зазначив, що бачить зв'язок між убивством Окуєвої і замахом на нардепа Ігоря Мосійчука, у якого вона була помічницею. На його думку, виконавці могли бути різні, але організатор - один і той же, це все йде з Росії. Осмаєв наголосив, що вбивство "може і не розкрито буде офіційно, але винуватці будуть покарані, так чи інакше", зазначивши, що конкретних імен ще не знає.
Сама Окуєва перед самим замахом в інтерв'ю також говорила про те, що в її смерті можуть бути зацікавлені російські спецслужби і формування, підконтрольні Рамзану Кадирову.
Але від державної охорони, запропонованої після першого замаху, подружжя відмовилося. Є такий вислов: «Прив'яжи верблюда та уповай на Аллаха», - говорила Окуєва. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков подарував їй новенький «Глок» замість ПМ, який в Аміни заклинило на четвертому пострілі, коли вона відстрілювалася від Денісултанова.
Після вбивства член колегії Міністерства внутрішніх справ України Антон Геращенко заявив, що автомат, з якого розстріляли автомобіль, знайдено.
«На ньому були сліди ДНК тієї людини, яка ним користувалася, вбивці. Сліди ДНК наразі віддані експертам-криміналістам поліції. Вони ідентифікують дане ДНК і на момент, коли у нас буде підозрюваний, ми зможемо порівняти їх і бути точно впевненими», – пояснив він.
Але згодом речник представник поліції Київської області Микола Жукович повідомив, що автомат, з якого могли розстріляти Аміну Окуєву, перебуває на балістичній експертизі, жодних відбитків або зразків ДНК на ньому не виявили
«Ми не можемо чітко сказати, що саме цей автомат був задіяний у розстрілі. Нічого більше на ньому не знайдено – ні відбитків, ні залишків ДНК», – наголосив Жукович.
Через рік після вбивства Окуєвої і замаху на Осмаєва можна зробити висновок, що слідство зайшлов в глухий кут. Осмаєв заявляє, що російський слід в діях Денісултанов не доведено, бо він змінив свої свідчення. Спочатку ніби зізнавався, що вказівку дали з Москви Кадирову, а Кадиров - своїм людям, в тому числі йому.
«Він сам це говорив правоохоронцям. Але не під протокол, звичайно. А коли зрозумів, що в Україні не катують, що тут демократія, то почав вже інші історії складати», - сказав Осмаєв. Але версія про російський слід наразі залишається основною, в обох випадках.
