Командування досить швидко розгледіло лідерські якості, здібності швидко вчитися та бойовий характер Сови. І це вплинуло на його подальшу військову кар’єру.
«У липні я вже був командиром міномета «Васильок» (2Б9), калібр 82 мм. Ми працювали у Руській Лозовій, Дементіївці, Слатиному. Після того, як ми виїжджали працювати, нам казали, що ми відпрацювали дуже добре. Одного разу працювали під н.п. Слатине. Ми вже відпрацювали, і все було добре, але раптом помітили, що з лісосмуги виїхав БМП. Наш навідник Мур прямим наведенням чотири міни закинув по БМП, - пояснює «Сова». Але подальші зміни у на театрі воєнних дій поставили перед гвардійцем нові перспективи та нові задачі. – Нас перекинули на напрямок Куп’янська. А згодом на Луганський напрямок. Я став командиром міномета 120 мм. Ми працювали, де була переправа через ріку. Наша піхота по один бік стояла, а російська за рікою. Звісно, ми відпрацювали так, щоб наші бійці змогли перейти цю річку.»
На Сватівському напрямку ситуація роботи менше не стало, скоріше навпаки. Мандрівний мінометний розрахунок працював і вдень, і вночі. За умов тотального насичення повітряного простору сенсорами противника це вкрай небезпечна робота, яка вимагає сталевої витримки.
«Зараз ми теж виїжджаємо, працюємо. Нас постійно бачать з безпілотників. І як тільки ми відпрацьовуємо, і зразу же відповідь йде. Якщо є команда, і треба вести вогонь, ми стріляємо, навіть якщо по нас йде вогнева відповідь ворога!» - зізнається Сова. Його невеличкий колектив пройшов жорстокі випробування на передовій. Більшість його побратимів прийшли з піхоти, і тому на власному досвіді розуміють, наскільки важко без артилерійської підтримки в окопі.
Гвардійці бригади «Спартан» є питомою складовою Сил Оборони України, вони професійно нищать російських загарбників на східних рубежах, мужньо б’ються за волю та суверенітет українських земель.
Штурмова бригада «Спартан» - об нас ламається ворог!
Вступай і наступай!
Заповнюй анкету на сайті.
