До дня військ зв’язку: як розвивається військовий зв’язок під час гібридної війни
До дня військ зв’язку поговорили з фахівцями 5 Слобожанської бригади НГУ про розвиток системи зв'язку під час гібридної війни.
Начальник зв’язку Дмитро Ігнатенко: про початок війни, контрдиверсійні операції та ворожого «Жителя»
Дмитро Ігнатенко закінчив Полтавський військовий інститут зв’язку. 10 років прослужив у ЗСУ. У 2008 році прийшов на той час до внутрішніх військ МВС України.
У червні 2014-го вперше був відряджений в зону проведення АТО для забезпечення зв’язком базового табору у м. Ізюм. Тоді він проходив службу у військовій частині 3077, що у Нових Петрівцях.
«Зв’язок на початку АТО здійснювався за допомогою мобільних радіостанцій та станцій на командно-штабних машинах. Головне завдання було підтримувати та забезпечувати зв’язок між підрозділами Нацгвардії та ЗСУ. Було складно, адже тоді не було єдиної системи», - розповідає Дмитро.
У 2015 році він був переведений до спецпідрозділу Нацгвардії та був командиром групи зв’язку. На його рахунку забезпечення зв’язку під час спецоперацій на «нулі».
«У квітні 2016 році мене тимчасово призначили командиром «безпілотника». Під час виконання завдання ми виявили під Яснуватою Російський комплекс радіоелектронної боротьби «Житель» та передали інформацію артилеристам. Цей комплекс здатний порушувати роботу систем зв’язку противника. У результаті його було знищено»».
З 2017 року підполковник Дмитро Ігнатенко – начальник зв’язку 5 Слобожанської бригади.
Події на Сході стали каталізатором змін у сфері оснащення української армії новітніми захищеними засобами цифрового тактичного зв'язку. Завдяки програмі міжнародної технічної допомоги Уряду США на оснащення до Національної гвардії України надійшли радіостанції та технології корпорації Harris. Окрім американських засобів зв’язку гвардійці під час службово-бойових завдань користуються ще й радіостанціями «Motorola», мають можливість комунікувати декількома каналами зв’язку, в тому числі і супутниковим. Це дозволяє приймати і передавати інформацію не лише з підрозділами Національної гвардії, а й Збройних сил України, що покращує взаємодію під час ведення спільних дій.
Начальник вузла зв’язку Павло Пащенко: «Зв’язок – це як повітря»
Старший лейтенант Павло Пащенко розпочав свою кар’єру у 2001 році солдатом-строковиком у Збройних силах України на посаді шифрувальника. Далі була служба за контрактом. У 2004 році Павло підписав контракт у 5 Слобожанській бригаді, а в 2014 році отримав офіцерське звання та обійняв посаду начальника вузла зв’язку.
«Триває інформаційна епоха. Війська зв’язку повинні відповідати найвищим критеріям швидкості та безпеки передачі інформації, оперативності у налагодженні зв’язку між підрозділами. Кажуть, що зв’язок – це як повітря. Коли він є – ти його не помічаєш. Коли його не має – відчуваєш одразу. У епоху інформації налагодження інформаційно-комунікаційної мережі між підрозділами в умовах сучасного воєнного конфлікту важливий аспект», - зазначає Павло.
Анна Рубінська оператор-експедитор групи документального зв’язку: «Зв'язок – один з найперспективніших напрямів»
У ЗСУ прослужила протягом 7,5 років також зв’язківцем.
За освітою Анна режисер театру і кіно. Проте 10 років тому вона змінила творчу професію на військову кар’єру і підписала контракт зі Збройними силами України. Протягом останніх двох років служить у 5 Слобожанській бригаді.
«Мені подобається моя робота і я не стала б щось у своїй долі змінювати. Навіть серед військових спеціальностей вважаю зв’язок одним з найцікавіших та найперспективніших напрямків», - розповідає Анна.
Вітаємо гвардійських зв’язківців з професійним святом!