Психологічні відділення – це досить молоді підрозділи у бригадах Нацгвардії, які активно розвиваються сьогодні. Професійний відбір кандидатів на службу за контрактом, супроводження військовослужбовців перед, під час та після виконання службово-бойових завдань – це доволі неповний список того, чим займаються військові психологи.
Під час навчальних зборів з молодими лейтенантами, прес-офіцери дізнавалися про військових психологів.
Молодші лейтенанти Вікторія Пелехата та Євгенія Цвик – військові психологи. Можливо комусь здається дивним, що психологи проходять підготовку на командирських зборах. А у декого виникає питання чи доречно бути представнику такої спеціальності зі зброєю? На ці питання відповіли самі лікарі душ.
«Ми повинні бути на «одній хвилі» з іншими військовослужбовцям і так само стояти у строю і виконувати завдання, адже це прямо впливає на рівень довіри до нас. Ми такі самі бійці, тому нам довіряють. У нас одна служба та спільний досвід, тому, можна сказати, це напроти нам допомагає у роботі», - розповідають дівчата.
Вікторія Пелехата професійний психолог, що має вищу освіту за профілем. У 2017 році закінчила факультет підготовки офіцерів запасу, а цьогоріч приєдналася до лав Нацгвардії. Робота з військовими для неї не вперше, адже вона працювала психологом у коледжі для сержантів при Інститутові танкових військ НТУ «ХПІ».
Чому саме військову психологію обрали ці тендітні дівчата в такий непростий час?
«Мене завжди цікавила військова психологія, адже військові мислять «незвичайно». Військовий психолог не вимога часу, це постійна робота з бійцями кожного дня. Навіть у мирний час, коли нічого не впливатиме на психологічний стан бійця. Але зараз особливе положення, тож одночасно працюємо і з бійцями, що беруть участь у бойових діях. У гвардії існує декомпресія – форма реабілітації для учасників операції Об’єднаних Сил, відбір яких здійснюють психологи. Ми намагаємось запобігати розвитку у військовослужбовців психологічних травм», – розповідає Вікторія.
Молодший лейтенант Євгенія Цвик, також фаховий психолог. Їй 24 роки. Навчалася в Уманському педагогічному університеті ім. П. Тичини за спеціалізацією практична психологія.
«Я хотіла бути корисною там, де, як мені здається, зараз найпотрібніше – психологічна допомога у зв’язку з положенням у країні. Моя робота – це моя пристрасть, я намагаюся вкласти усю душу щоб зрозуміти і повернути людину на вірну дорогу. Я взагалі дуже люблю людей, і, поділюся секретом: за маскою «залізних» військових стоять дуже щирі і справжні люди», - говорить про службу Євгенія.
Як відомо, до психологів зазвичай звертаються з якимись проблемами, тож як не переносити їх до власного життя з’ясували у спеціалістів.
«У психологів також є психологи. Навіть у одному відділі ми відпрацьовуємо власні проблеми, адже ми усі люди. Підтримка і допомога потрібна кожному, і цивільному, і військовому, і, навіть військовому психологу», – каже Вікторія Пелехата.
«Ми навчаємо бійців як допомагати собі самому. Прийоми саморегуляції та самодопомоги діють і ми радимо солдатам те, що використовуємо самі», - зазначає Євгенія Цвик.
