
До дня танкових військ харківські танкісти вшанували колишнього начальника танкового училища
До дня танкіста харківські ветерани танкових військ зібралися щоб вшанувати колишнього начальника Харківського танкового училища генерал-лейтенанта Юрія Кутєнкова з нагоди сторіччя з дня його народження.
Люди, які віддали все життя танковим військам, прийшли на цвинтар, щоб вшанувати того, хто їх учив та був їхнім командиром.
Танкісти особливо тепло згадували генерала, розповідали, що він був хоч і строгий, але справедливий і напрочуд людяний. Він одразу бачив людину і давав їй точну оцінку. Завжди намагався допомогти. Якщо людина оступилася, генерал давав другий шанс. Але і вимагав роботи та результатів.
Згадували, що він був вимогливий до курсантів, але ще бульш стрггий до офіцерів, які вчили і виховували курсантів. – як батько, який своїм прикладом показував, як треба працювати і жити.
Навіть коли КЮФ – так його між собою називали підлеглі – вийшов на пенсію, він все одно приходив до факультету.
Полковник Микола Войтенко розповів, як він прийшов до танкового училища ще прапорщико. І на протязі практично всього часу служби його підтримував генерал Кутєнков. Під його началом Микола Вйотенков виріс по службі до полковника. Він завжди зустрічався зі своїм учителем.
Ветерани танкових військ кажуть, що генерал Кутєнков пам’ятав всіх, з ким зводило його життя.
Втім, не тільки танкістам допомагав генерал Кутєнков у житті. Директор інституту медичної радіології академії медичних наук України Микола Красносєльський розповіві, зо його теж помітив генера. І потім багато допомагав нинішньому директору підійматися вгору по службовим сходинкам. Микола Віллєнович називає генерала дідунькою. Бо з сином у генерали були непрості стосунки.
З півсотні ветеранів-танкісті вшанували генерала Кутєнкова якраз напередодні дня танкових військ. Але день народження у генерали – 21 жовтня, це через місяць після дня танкових військ. Отже поруч виявилися одразу дві визначні дати – День танкових військ, на відстані місяця від якого день народження генерала. Тому свято виявилося свого роду «детонатором». Зате сама ідея – об’єднати професійне свято із днем народження командира, вчителя і друга – виявилася дуже вдалою.