Феміда по-харківськи - з широко закритими очима

В єдиному реєстрі судових рішень іноді зустрічаються карколомні документи - читаєш і створюється враження, що вибіркове правосуддя підміняє верховенство права.

Ще більш дивними вони виявляються, якщо поцікавитися, що ж це було в суді і в особах.

«Печерське» правосуддя»

У вересні 2020 року в Східному апеляційному господарському суді відбулося слухання справи № 922/352/19 за апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області.

Слухання справи почалося, як і було заявлено, в складі - головуючого судді М.М Слободіна, а також суддів - В.І.Сіверіна і О.І. Терещенко. Але вже через кілька хвилин після початку засідання головуючому судді Слободін стало погано. Згідно із законом подібна обставина є приводом для того, щоб оголосити перерву в судовому засіданні для надання медичної допомоги, виклику медиків та інших подібних заходів. Однак в даному випадку погіршення стану здоров'я колеги стало приводом для того, що суддя В.І. Сиверин фактично самовільно взяв на себе права головуючого і в прискореному порядку продовжив «вершити правосуддя». Таким чином, замість того, щоб вирішити питання про зміну головуючого, внесення змін до складу колегії суддів або зміні самої колегії, як того вимагають норми закону, В.І. Северин самостійно вирішив, що для розгляду даної справи вистачить і двох суддів - самого В.І. Северина і його колеги судді О.І.Терещенко, що явно суперечить як закону, так і здоровому глузду.

Тут слід додати, що справа розглядалася за відсутності однієї зі сторін. При цьому клопотання відсутньої сторони про відкладення розгляду справи не було навіть зачитано. Судді В.І.Сіверін і О.І. Терещенко настільки поспішали «творити правосуддя», що навіть відсутність головуючого судді внаслідок критичного стану здоров'я не завадило їм дійти до стадії дебатів. Про надання йому допомоги судді М.Н. Слободін взагалі навіть не було мови.

Єдиною перешкодою для наміри судді В.І. Сіверіна закінчити розгляд справи за відсутності голови і доповідача у справі став обідню перерву.

Після обідньої перерви суддя В.І.Сіверін, який за своїм власним рішенням продовжив головувати по даній справі, оголосив, що суддя М.Н.Слободін самовільно покинув колегію суддів.

Саме в такому формулюванні про причини його відсутності були повідомлені присутні учасники судового процесу - ТОВ «Харківська роздрібна компанія», «Концерн АВЕК і Ко» та Харківська міськрада.

Далі за відсутності інших учасників процесу - ТОВ «Промислово-технічна компанія» і КП «Харківський метрополітен» судді В.І.Сіверін і О.І. Терещенко оголосили перерву в судовому засіданні до 21. 10. 2020 року. При цьому, в розписці, представленої сторонам для підписання, інформація про новий час і дату розгляду справи дивним чином була відсутня. Чому? Випадковість? Таке можливо в суді, де у всьому, до дрібниць, слід дотримуватися букви закону?

На відсутність дати наступних слухань вказала одна зі сторін. А в подальшому при ознайомленні з матеріалами справи виявилося, що в явочному листі раптом з'явився підпис представника КП «Харківський метрополітен», який був відсутній в судовому засіданні. Це наводить на думку про те, що одна зі сторін має позапроцесуальному доступ до матеріалів справи, що в свою чергу вказує на неприпустимі суддівські маніпуляції і підтасовування фактів.

Історія про те, як відправляється правосуддя в Східному апеляційному господарському суді, викладена одним з учасників цього судового процесу. Якщо коротко, вона про те, як в цьому відомстві людьми в суддівських мантіях від імені Феміди підміняються факти і твориться процесуальне насильство, в тому числі щодо своїх колег. Чи знає про це керівництво Східного апеляційного господарського суду в особі Павла Тихого? Чи знає він, що вершителі правосуддя не дотримуються базових принципів процесуального закону, не кажучи вже про моральні принципи окремих представників Феміди?

Особлива думка

На наступний день суддя М.Н. Слободін ухвалив безпрецедентне судовий акт, виклавши свою окрему думку про порядок і час розгляду даної справи. Такі процесуальні документи - надзвичайна рідкість в судовій практиці. Що ж змусило суддю зважитися на такий крок? Відповідь може дати зміст цього документа. Воно стосувалося постанови колегії суддів у справі № 922/352/19. В окремій думці суддя М. Н. Слободін заявляє про свою незгоду з приводу підходів і методів правосуддя колегії суддів, які несуть ризики для винесення в подальшому протиправного судового рішення.

В окремій думці він вказує на обставини, які відбулися в день засідання суду. За словами судді М.Н.Слободіна, 16.09 2020 року біля 12.30 при розгляді справи в залі суду у нього раптом різко погіршився стан здоров'я. Про це він тут же повідомив колегію суддів. Надалі лікарями у нього був діагностований гіпертонічний криз. Однак в оголошенні перерви, щоб надати йому медичну допомогу, колегією суддів йому було відмовлено. Як таке в принципі можливо: людина знаходиться в критичному стані, а колеги відмовляють йому в медичній допомозі? Більш того, вказане рішення було прийнято колегією суддів під час наради, хід якого технічними засобами не фіксовані, а представники сторін під час наради були видалені із залу.

У зв'язку з фізичною неможливістю судді М.І.Слободіна, як головуючого вести судове засідання, цей обов'язок поклав на себе суддя В.І.Сіверін. У той же час, суддя М.Н.Слободін в своїй особливій думці зазначає, що неможливість третього судді брати повноцінну участь в розгляді спору, перетворює такий судовий розгляд в профанацію.

Незважаючи на те, що прийняте колегією суддів рішення позбавило його, як він висловився, розумної альтернативи, суддя М.Н.Слободін вирішив залишитися в залі суду, так як до настання обідньої перерви залишалося зовсім небагато часу. В обідню перерву він розраховував негайно звернеться за медичною допомогою. Але під час наради суддівської колегії судді М.Н.Слободіну повторно було відмовлено в оголошенні перерви на період обіднього часу, під час якого він міг би отримати медичну допомогу.

Сторони знову були запрошені в зал суду, а суддя В.І.Сіверін оголосив про продовження справи по суті. Тоді суддя М.Н.Слободін знову зробив заяву про необхідність отримання допомоги лікаря і заявив про наявність у нього особливої ​​думки з приводу постанови суду про остаточне вирішення спору без перерви. У відповідь судді В.І.Сіверін і Терещенко в формі ультиматуму зажадали від нього негайно приступити до розгляду спору. Після цього суддя М.Н.Слободін покинув зал засідань - йому терміново була потрібна медична допомога. Обурливо, що ця сцена відбувалася в присутності сторін, що ніяк не сприяє зміцненню авторитету правосуддя.

На думку судді М.Н.Слободіна, викладеному в його окремій думці, процесуальне рішення колегії суддів у формі постанови про закінчення вирішення спору не відповідає закону. Виходячи відразу з декількох підстав.

Чому так поспішають судді: кому це на руку?

Діяльність суду повинна неухильно відповідати принципам розумності та справедливості. У той же час, за твердженням судді М.Н.Слободіна, рішення колегії суддів про невідкладний розгляд справи № 922/352/19 не має розумного пояснення. По-перше, така справа слухається вперше, по-друге, воно має великий обсяг і складність, по-третє, величезний суспільний резонанс - в основі його великий діловий і політичний конфлікт. Більш того, дивує, що при розгляді справ навіть невеликий складності члени колегії перманентно оголошують перерви - для забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення спору. Тут же - все з точністю до навпаки.

Кому на руку такий поспіх?

Понад те, чи треба говорити про те, що неможливість одного з членів колегії суддів взяти участь у вирішенні спору по причині серйозного погіршення здоров'я зобов'язує колегію суддів негайно припинити таке розгляд. Оскільки закон не передбачає вирішення спору колегією суддів з двох чоловік. Просто фізична присутність судді в залі не забезпечує об'єктивність правосуддя. Таким є лише свідоме повноцінну участь судді у вирішенні спору, що в умовах гіпертонічного кризу судді-доповідача у справі було неможливо.

Беручи до уваги відсутність з спеціальному законодавстві про статус суддів і судочинства імперативних приписів про заборону оголошення перерви на період обіднього часу, у судді є безперечне, гарантоване законом право використовувати обідній час на свій розсуд, у тому числі і для отримання невідкладної медичної допомоги.

На думку судді М.Н.Слободіна, при вищевикладених умов рішення суддів про закінчення розгляду справи свідомо забезпечувало свідомо необ'єктивне розгляд спору судом. У зв'язку з цим, суддя М.Н.Слободін вважає рішення колегії суддів про закінчення вирішення спору незаконним.

Судді самі порушують закони

Богиня Юстиції зображує правосуддя як володарку трьох символів - меча, який символізує примусову владу суду, чаш терезів на кожній руці, що зважують людські справи, і зав'язаних очей - символу неупередженого винесення рішень. Але найчастіше ми бачимо зовсім іншу Феміду - з калькулятором і без пов'язки на очах. І носом за вітром. Навіщо тоді потрібні закони, якщо судді самі їх порушують?

Залишається сподіватися, що остаточну крапку в цьому питанні поставлять Національне агентство по боротьбі з корупцією і Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія суддів. Адже, погодьтеся, складно навіть припустити, що такі кричущі факти порушення закону і втручання в здійснення правосуддя залишаться без уваги тих органів, яким закон спеціально наказує наглядати за дотриманням законності в судах.