25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини публічно оголосив рішення по суті міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявами №№ 20958/14 та 38334/18.
Про це повідомляє прес-служба міністерства юстиції України.
Ця справа стосується масових та систематичних порушень росією прав людини на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь та порушення прав українських політичних в’язнів.
У своєму рішенні ЄСПЛ вказав, що Уряд України надав вичерпні докази, які ефективно та поза всяким сумнівом продемонстрували масштабні та систематичні порушення представниками рф та підконтрольних їй осіб прав та свобод, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та Протоколами до неї. Зокрема, у зв’язку з основними скаргами Уряду України, що пов’язані з адміністративною практикою:
- насильницьких зникнень та відсутності ефективного розслідування у цьому зв’язку (стаття 2);
- жорстокого поводження (стаття 3) та незаконних затримань (стаття 5);
- поширення законодавства російської федерації на територію Криму, у результаті чого з 27 лютого 2014 року суди, які діють на півострові, не можуть вважатись такими, що встановлені законом (стаття 6);
- незаконного автоматичного нав’язування російського громадянства (стаття 8);
- незаконних обшуків приватної власності (стаття 8);
- утисків, переслідування та конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до російської православної церкви (стаття 9);
- припинення діяльності українських та кримськотатарських медіа (стаття 10);
- заборони публічних зібрань, а також залякування та незаконне затримання організаторів демонстрацій (стаття 11);
- експропріації майна цивільних осіб та приватних підприємств без компенсації (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції);
- заборони української мови в школах та переслідування україномовних дітей у школі (стаття 2 Першого протоколу до Конвенції);
- обмеження свободи пересування між Автономною Республікою Крим та материковою частиною України в результаті фактичного перетворення російською федерацією адміністративного розмежування на кордон (між росією та Україною) (стаття 2 Протоколу № 4 до Конвенції);
- переслідування кримських татар (стаття 14 у поєднанні зі статтями 8, 9, 10 та 11 Конвенції та зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції).
Також ЄСПЛ зазначив, що уряд рф є відповідальним за порушення прав українських політичних в’язнів – осіб, які переслідувалися та досі переслідуються рф за їхню проукраїнську позицію та дії, на тимчасово окупованих росією територіях України та на території рф.