Бюджет Харкова має гігантський дефіцит у мільярд гривень. Це єдине місто-мільйонник України з великими можливостями, яке не може не те, що прокормити себе, а й просто не робити боргів.
На 2019 рік міськрада прийняла бюджет, який називали і асоціальним, і антикультурним - бо депутати постановили не розвивати ці напрямки. Але найточніше його визначення буде дещо іншим - збитковий, там був закладений мінус у мільярд гривень. Усі інші великі міста мають бюджети з профіцитом. Це дозволяє їм розвивати гуманітарну сферу - культуру освіту, охорону здоров’я.
«Що таке дефіцит бюджету? Це коли витрати більші, ніж доходи. Або доходи не потрапляють до бюджету, або витрати не раціональні», - пояснює економіст Володимир Соболєв.
Зазвичай податки, неподаткові надходження та державні субвенції – це три основних статті прибутків бюджету будь-якого міста. Податки на доходи фізичних осіб, гроші від продажу і оренди комунального майна і землі.
«І, згідно з офіційними звітами, Харків від угод з муніципальним майном отримує «копійчані» суми - менше, ніж 500 млн гривень на рік. При бюджеті в 15 млрд це просто сльози, адже це менше 5%. По суті, це ті самі гроші, які повинні були б, але не надійшли до бюджету міста, ті, що «крадуть на вході». Яскравий приклад – муніципальні парковки, які приносять місту офіційний прибуток у 15 млн, при цьому реальний оборот у 10 разів більший. Але в цій сфері на зборі коштів працюють ФОПи, фірми-прокладки, де й осідають гроші», - говорить депутат Харківської міськради, співзасновник «Харківського антикорупційного центру» Ігор Черняк.
Так само плачевно йдуть справи з продажем і орендою комунального майна. Як немає прозорих аукціонів нерухомості, на яких кожен бажаючий бізнесмен може купити вподобаний будинок або комплекс, так немає і живих надходжень до бюджету. «Якщо чиновники продають комунальну нерухомість, то за ціною в 3-4 рази нижче ринкової вартості, іноді навіть у 10 разів дешевше. І випадкових покупців немає. Бюджет недоотримує гроші з реальних послуг або угод, так і формується діра на вході», - каже Черняк.
За оцінками експертів «ХАЦ», через корупційній схеми і засилля фірм-прокладок Харків щорічно втрачає близько 1-1,5 млрд. Чи це не той самий дефіцитний мільярд?
Крім неврахованих доходів бюджет Харкова неабияк підточують і нераціональні витрати: тендери на будь-які закупівлі, «чорні діри» абсолютно всіх комунальних підприємств міста і горезвісні «будівництва століття».
«Комунальні підприємства повністю дотують з бюджету. Підприємство показує збиток – і йому його компенсують. У минулому році збитки комунальних підприємств склали близько 2 мільярдів гривень. Крім КП ще є «будівництва століття»: сад ім. Шевченко і зоопарк, куди вкладають сотні мільйонів гривень, закуповуючи будматеріали за завищеними в 2-3 рази цінами. Умовно кажучи, на кожні 100 мільйонів гривень 50 мільйонів – крадуть», - розповів депутат.
Навіть парк ім. Горького, який став туристичною візитівкою Харкова, і той глибоко збитковий – якщо вірити офіційним звітам. Тому муніципалітет щорічно витрачає 133 мільйони бюджетних коштів на його утримання. І таке враження, що парк практично нічого не заробляє - пояснює Ігор Черняк.
«Його доходи навіть не йдуть на погашення багатомільйонного кредиту в євро, за який парк і побудували. Хоча цю позику можна було вже давно виплатити», - розповідає представник «ХАЦ».
На явні зловживання бюджетними коштами вказує і те, що на комунальних підприємствах Харкова жодного разу не було аудиту. Економічний і правовий аналіз показав би реальний дохід від здачі реклами, оренди площ або від прямої роботи, пояснив економіст Володимир Соболєв.
«Уже те, що аудит не проводять, говорить про корупцію і розкрадання. Немає й чіткої системи громадського контролю територіальної громади. І загальний фон – моральне обличчя лідера міста - не сприятливий. В основі будь-якої економіки система цінностей і пріоритети, повага до права і законів. Це не економічні категорії, але вони визначають багато», - підкреслив експерт.
Такі свідомі деформації, як у випадку з «дірявим» міським бюджетом, потенційно небезпечні, вважає політолог Володимир Фесенко. Тому що проблеми, які ведуть місто до банкрутства, і далі будуть накопичуватися. І вони вдарять по наступнику нинішнього мера, причому не важливо, з якого політичного табору він прийде.
«Це серйозний ризик, хоч і відкладений. Рано чи пізно доведеться розплачуватися. Ті, хто найбільше залежать від місцевого бюджету (медицина і освіта), першими на собі відчують наслідки цього дисбалансу», - спрогнозував політолог.
При всіх очевидних ризиках і явних проблемах ситуація в Харкові далека від такої, коли слід посипати голову попелом, вважає експерт по довгострокових стратегіях Євген Глібовицький. На його думку, сьогодні в Харкові можна спостерігати, як формується громадянське уявлення про зміну структури правління міста. Очевидно, що існуюча влада, яка вичавлює з міста креативні і підприємницькі сили, не задовольняє активних городян.
«А де у всьому цьому те, що відбувається, власне харків'яни, громада? Цей мер виник не сам по собі. Якщо щось відбувається постійно, то питання не тільки до мера, але й в альтернативі йому. Не потрібна більшість – більшість приєднується, коли бачить цікаві ідеї. Якщо не діяти, кожен наступний рік буде схожий на попередній, як в «Дні байбака», - прогнозує Глібовицький.
