Хроніки зради. Минулого року Україна зібрала найбільший урожай зернових за весь час свого існування

У 2018 році в Україні зібрали 70 мільйонів тонн зернових – це не просто абсолютний рекорд незалежної України. Це абсолютний рекорд урожайності за всі часи вирощування на цих землях злаків – ще з часів Трипільської культури.

Ви десь чули, щоб експерти на телебаченні чи радіо обговорювали цей феномен? Очевидно, що ні. Але минулого літа активно обговорювався і поширювався “прогноз” про те, що ми втрачаємо половину врожаю через посуху.

Зрада, якої не сталося

Аграрії південних, центральних та східних областей скаржаться на посуху та прогнозують втрати до 50% врожаю зернових. Таке повідомлення з’явилося в червні 2018 року з посиланням на експертів такої собі «Всеукраїнської аграрної ради». Його активно поширювали в ЗМІ й обговорювали в ефірах громадсько-політичних радіостанцій.

Його цитували російські інформагентства, а російські ЗМІ раділи: «Украине угрожает колоссальная потеря урожая».

І при цьому ніхто з українських журналістів, які активно розганяли по інформаційному простору згадане вище повідомлення, не поставив собі та авторам апокаліптичного прогнозу найпростіших запитань: чекайте, але ж це означає падіння урожаю зернових наполовину.

І якщо подивитися за вікно, то там у червні аж ніяк не спостерігалася посуха, здатна випалити збіжжя в усіх регіонах України, окрім західного. І, зрозуміло, ніхто не завдав собі праці оцінити правдивість прогнозу через місяць, півтора чи два. Експерти «Всеукраїнської аграрної ради» не пішли на телебачення і радіо каятися за неправильні оцінки.

У листопаді 2018-го Україна завершувала збирання кукурудзи – найбільш продуктивної зернової культури в галузі. Саме тоді міністерство аграрної політики та продовольства озвучило інформацію щодо підсумків жнив.

У 2018 році ми не втратили половину урожаю зернових. І він не став меншим, ніж у попередньому 2017-му. Навпаки – Україна зібрала найбільший урожай за всі часи незалежності. 70,1 млн тонн. Майже на 9 мільйонів тонн більше, ніж позаторік. (61,3 мільйони тонн).

За зерновими культурами рекорд виглядає так:

- кукурудзи намолочено 35,5 млн тонн,

- пшениці - 24,5 млн тонн,

- ячменю - 7,3 млн тонн,

- жита - 0,41 млн тонн,

- гречки - 0,13 млн тонн.

Як ви думаєте, чи пролунало повідомлення про цю епічну перемогу на всіх тих сайтах, телеканалах, радіостанціях і виданнях, які півроку тому поширювали “прогноз” про втрату половину урожаю в 2018-му?

Чи обговорювали запрошені експерти в ефірі програм і ток-шоу причини такого фантастичного успіху вітчизняних аграріїв в умовах війни з Росією та втрати сільськогосподарських територій окупованого Криму і Донбасу?

Запитання риторичне, відповідь на нього очевидна. Не обговорювали.

До будь-якого позитивного повідомлення у нас ставляться з підозрою. Спробуємо відповісти на потенційні запитання середнього скептика:

Але ж це рекорд за часи незалежності, в радянські часи, напевне, збирали більше?

Найбільший урожай зернових, засвідчений в Українській Радянській Соціалістичній Республіці – 51 мільйон тонн у 1990-му. Він був раптовий і разовий – подякуємо особливо гарній погоді. Натомість у 1970-80 роках зернових збирали менше від 40 мільйонів тонн. Нагадаємо, у цей період комуністична влада щороку організовувала битву за врожай, а колгоспи згідно з планом чергової п’ятирічки завалювалися добривами і паливно-мастильними матеріалами.

Голови передових колгоспів, які всіма правдами й неправдами виходили на показники у 30 центнерів пшениці з гектара, могли розраховувати на державні нагороди чи делегатство на з’їзді КПРС (цікаво, на що міг би претендувати управлінець сучасної агрокомпанії, яка без трудового героїзму системно вирощує 40 і більше центнерів пшениці з гектара).

Таким чином, нинішні 70 мільйонів тонн зернових – це не просто абсолютний рекорд незалежної України. Це абсолютний рекорд урожайності за всі часи вирощування на цих землях злаків – ще з часів Трипільської культури.

Це просто з погодою дуже пощастило, як у 1990-му – звідси й рекорд

Насправді ні. По ранніх зернових погодна ситуація була гіршою, ніж попереднього року: далася взнаки рання засушлива весна. Наслідком стало падіння урожаю пшениці – на півтора мільйони тонн порівняно з 2017 роком, який теж був не найкращим у сенсі погодних умов.

Саме дефіцит вологи у деяких регіонах якраз і дав підстави для алармістських прогнозів про 50% обвал урожайності. Втім, завдяки ефективному застосуванню сучасних агротехнологій вдалося мінімізувати втрати.

А от для кукурудзи погодні умови були найбільш сприятливі. Саме ця культура забезпечила рекорд – приріст по ній склав 11 (!!!) мільйонів тонн.

Про те, що ріст урожайності в Україні не є подарунком від погоди, свідчить статистика за минулі п’ять років. Так, з 2013 року Україна не збирала менше 60 мільйонів тонн зернових.

Нема чому радіти, адже це ще раз доводить, що Україна перетворюється на сировинний придаток світу

Дійсно, переробляти вирощене у себе – вигідніше. Але це – наступний етап розвитку, до якого ми вже підходимо впритул. До того, щоб переробляти, треба достатньо вирощувати.

А тепер подивимося на список найпотужніших експортерів кукурудзи в світі (нагадаємо, саме ця культура забезпечила найбільшу частку зернового виробництва в 2018-му – 35,5 млн. тонн).

Дивно, але якось не доводилося чути, щоб пересічні американці критикували США за перше місце в світі за експортом кукурудзи, і нарікали на гірку сировинну долю Айови та Оклахоми. Чи щоб французи бідкалися, що знаходяться на п’ятому місці за експортом кукурудзи в світі.

Тут насправді все просто: експортувати слід той товар, на який у світі є попит і який найвигідніше виробляти в себе. Якщо це кукурудза – прекрасно. Зрештою, її експорт аж ніяк не заважає експорту послуг інформаційних технологій, який в Україні теж переживає бум.

А толку з цих успіхів!? Сільське господарство – низькотехнологічна галузь, це вам не айті

Це уявлення застаріле трохи більше, ніж абсолютно. За даними офіційних дистриб’юторів безпілотних апаратів, 40% ринку дронів в Україні припадає на сільське господарство.

У цьому сенсі сільське господарство – це високі технології

Це близько 400 тисяч доларів щомісяця, на які купують понад 100 безпілотників. Більше того, спостерігається розширення діапазону завдань: від візуального спостереження (стан посівів, теплові карти, дані про вологість тощо) до безпосередньої обробки рослин з повітря за допомогою важких аграрних дронів. У цьому сенсі сільське господарство – це якраз ІТ, адже програмне забезпечення для застосування безпілотних літальних апаратів необхідно адаптувати для конкретних українських умов.

Гаразд, в Україні зібрали рекордний урожай, а от чи вийде заробити на його експорті?

Вже вийшло. За даними Держпродспоживслужби, в поточному маркетинговому році (з липня по червень) вже відвантажено на експорт 30 мільйонів тонн зернових. Це на 5 мільйонів тонн більше, ніж за аналогічний період торік.

За найскромнішими оцінками, до кінця маркетингового року на експорт відвантажать ще 10 мільйонів тонн. Якщо ж узяти до уваги загальні показники аграрного експорту, то, як повідомив прем’єр-міністр Гройсман, агропромисловий комплекс у 2018 році забезпечив 39% валютних надходжень до країни.

У грошовому еквіваленті це 18,6 млрд дол. Очевидно, що в 2019 році доходи від аграрної галузі загалом і від експорту зернових зокрема продовжать зростати.