Другу почали телефонувати з вимогою сплачувати кредит на велику суму, який він не брав. Друг любитель потроллити подібних співробітників, під настрій розважався.
Після таких неконструктивних бесід банк не дзвонив місяців по 3.
Проте поступово картина «прояснювалася». Під час одного з дзвінків:
- Будете платити?
- Ні?
- Чому?
- Я не брав кредит.
- Брали.
- Які ваші докази? Є моя фотка з картою вашого банку, мої підписи?
- Ви оформили кредит через інет (РАПТОМ!).
- О-о-о, щось новеньке. Хм, я кредит не брав. Але припустимо, хтось узяв з мого компа. Може людина, якій я довіряю, у мене за спиною оформив кредит на мене, коли приходив в гості?
- Ймовірно. Підійдіть до відділення.
- У вас є докази, що брали з мого компа на мої дані?
- Так, підійдіть до відділення, є фото- і відеозйомка, продемонструємо.
Друг відправився в відділення.
- Я такий-то, на мене нібито оформили кредит, по телефону запросили подивитися докази.
- Давайте ваш паспорт і код.
- Я правильно зрозумів - щоб показати мені фото/відеодокази того, що я взяв у вас кредит, вам потрібні документи, за якими ви прямо зараз цей кредит можете оформити?
Німа сцена.
- Наступного разу ви мене побачите тільки в суді.
А-банк, Україна.
