75% справ розглянуто судами та мають рішення.
285 випадків булінгу у закладах освіти (ст. 173-4 КУпАП) зафіксовано торік за даними Національної поліції України. Щомісяця, в середньому, оформлювали 32 протоколи про булінг торік. 75% справ вже розглянуто судами. Цьогоріч вже складено 107 протоколів про булінг.
285 протоколів про булінг учасників освітнього процесу склали правоохоронці у 2025 році. За рік таких справ побільшало на 8%, втім показників напередодні повномасштабного вторгнення статистика поки не сягла.
В середньому, 32 протоколи про булінг на місяць оформлювали торік — якщо рахувати лише місяці навчального року. Для порівняння, у 2021 році цей показник становив 37 справ.
Цьогоріч ситуація дещо поліпшилась: 107 протоколів про цькування від початку року. Це на 18% менше, ніж за аналогічний період 2025. У середньому, йдеться про 27 протоколів на місяць.
Голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко зауважує, що офіційна статистика не завжди відбиває реальний масштаб проблеми, а звернень від батьків та учасників освітнього процесу значно більше, ніж справ, які доходять до поліції чи суду.
«Батьки часто уникають загострення конфлікту із закладом освіти, оскільки у багатьох громадах школа є фактично безальтернативним місцем навчання, а переведення дитини до іншого закладу або перехід на іншу форму здобуття освіти не завжди є доступним. Часто батьки бояться конфлікту зі школою, тиску колективу або не вірять, що офіційне звернення допоможе захистити дитину.» — зазначає Лариса Гретченко, адвокатка, медіаторка, Голова Комітету НААУ з питань сімейного права
Водночас збільшилась кількість справ, що дійшла до суду. Якщо у 2021 році рішення ухвалювали лише у 55% випадків, то у 2025 році суди розглянули 75% справ. Цьогоріч статистика поки скромніша: рішення ухвалено лише у 41% справ.
Найчастіше булінг фіксують саме серед дітей та підлітків (ч.3 ст. 173-4 КУпАП). 58% усіх справ у 2025 році стосувалися цькування з боку малолітніх (до 14 років) та неповнолітніх (14-18 років) — 164 протоколи. Цьогоріч таких справ уже 67.
Після різкого спаду у перший рік повномасштабної війни знову побільшало випадків булінгу з боку дорослих (ч.1 ст. 173-4 КУпАП). 65 таких випадків зафіксувала поліція у 2025 році — це на 14% більше, ніж роком раніше.
За словами адвокатки, падіння статистики у 2022 році навряд чи означало реальне зменшення булінгу. На це вплинули дистанційне навчання, стрес через війну та менша готовність батьків і шкіл офіційно повідомляти про конфлікти. Натомість тепер ситуація може свідчити про повернення до більш активної фіксації таких випадків.
Ще швидше зростає кількість справ про повторний або груповий булінг з боку дорослих (ч.2 ст. 173-4 КУпАП). Торік було 16 таких протоколів — у 1,5 раза більше, ніж у 2024 році. Майже всі ці справи вже розглянули суди: у 15 із 16 випадків рішення винесено.
А от серед дітей та підлітків груповий булінг (ч.4 ст. 173-4 КУпАП) поступово йде на спад. 24 такі випадки зафіксували у 2025 році. Це на 20% менше, ніж роком раніше. Найбільше таких історій було у 2023 році — тоді було 34 протоколи.
Окремо карають і керівників шкіл, які замовчують випадки цькування (ч.5 ст. 173-4 КУпАП). Торік через неповідомлення про булінг склали 16 протоколів. Це на 23% більше, ніж до повномасштабної війни. Причому суди дедалі частіше ухвалюють рішення й у таких справах: торік — у 88% випадків.
«Школи не завжди приховують булінг навмисно. Часто адміністрація намагається «вирішити все всередині», аби уникнути скандалу чи репутаційних втрат. Водночас сьогодні притягнути директора до відповідальності цілком реально — відповідна судова практика вже сформована. Втім більш важливо — створити систему, за якої школа буде зацікавлена не приховувати ситуацію, а своєчасно, професійно та безпечно реагувати на неї в інтересах дитини та вчителя.» — коментує Лариса Гретченко, адвокатка, медіаторка, Голова Комітету НААУ з питань сімейного права
Адвокатка наголошує: державна політика має змістити акцент із формального покарання на профілактику, раннє виявлення конфліктів, психологічну підтримку учасників освітнього процесу, розвиток культури ненасильницької комунікації та медіацію як спосіб врегулювання конфліктів у колективах за участі дітей. Збільшення розміру штрафів чи строків притягнення до відповідальності в будь-якому разі залишатиметься реагуванням уже на критичну ситуацію, а не ефективним механізмом її попередження та захисту дитини.
Нагадаємо, що діти чи їх батьки можуть повідомити про булінг на сайті автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту (АІКОМ). Діти можуть подати заяву анонімно, батькам ж варто вказати дані. Також повідомити про булінг можна на телефонну гарячу лінію з протидії булінгу, яка працює цілодобово — 116111.