У Харкові художня виставка Пінакотека 2024 завершилася рекордом України
На художній виставці Пінакотека 2024 був створений за допомогою декоративної штукатурки мурал «Мозаїка миру», який став українським рекордрм.
Мурал малювали на протязі 9 днів 244 відвідувачі виставки. Розмір муралу 3,87х7,8 метра. Символічно було і те, що першим мурал почав малювати чотирирічний хлопчик, чиї батьки загинули. А останнім малював воїн, захисник України.
На муралі зображений голуб, як символ миру та скорішої перемоги України.
Рекорд був зафіксований головою громадської організації «Спільнота небайдужих «Дія» шестикратним чемпіоном світу та України з парашутного спорту Олександром Пєлєховим.
Олександр вручив організаторам виставки та ініціаторам досягнення почесні дипломи.
Ініціаторами виставки є компанії Атлант Буд Схід, Caparol Україна та харківська художниця і волонтерка Ольги Никитенко.
Темою щорічної Пінакотеки цього разу був перший день після війни. Те, про що далеко не кожна людина зараз може розповісти, художники втілили у своїх картинах.
Вік та кваліфікація митців були абсолютно різні – від дітей, які вчаться малювати до відомих майстрів. Географія учасників охоплювала майже всю Україну.
Тема першого дня після війни виявилася напрочуд різноманітною. Найпростіша картина – це гучномовець сирени повітряної тривоги, перекреслений стрічками нахрест – юний автор так показав, як він чекає , коли ж нарешті перестануть вити сирени та лунати вибухи.
Колективна робота – харківська будівля Держпрому і напис «Все відбудуємо».
Були сюжети про повернення наших героїчних захисників додому, до своїх дітей, А ще – втомлені руки українців, які всіма силами стримують морок, що наповзає на яскравий світ.
В останній день виставки відвідувачі мали змогу загадати бажання на перший день після війни і, щоб воно збулося, пов’язати стрічки – блакитну і жовту - на дерево миру. Бажаючих було багато.
Розповідати про всі картини, які були на виставці – марна задумка. Але ті, хто їх створював дали привід глядачам замислитися. Ми зараз живемо незвичними повсякденними турботами під час війни і нечасто уявляємо собі прийдешнє. А справді, яким він буде, перший день після війни?
