Вибухові нюанси: що гвардійські сапери робили під Харковом

Під Харковом пройшли збори з особовим складом груп розмінування військових частин Східного оперативно-територіального об’єднання.

Цей тиждень гвардійцям запам'ятався не лише морозами та сніговіями, але насиченими заняттями у польових умовах. Гвардійці-інженери відточували майстерність у одній із найнебезпечніших військових спеціальностей, які існують сьогодні.

Протягом всього минулого тижня фахівці інженерної служби вдосконалювали свої навички з розвідки та фіксації мінно-вибухових загороджень, знешкодження та знищення мін. Також вони практикувались у проробленні проходів у мінно-вибухових загородженнях вибуховим способом і вручну, перевірці  місцевості на мінування в ході виконання бойових завдань.

«Війна – мистецтво обману. Інженери це розуміють як ніхто. Ми розв’язуємо задачі, які можуть коштувати дуже дорого, але сапер має бути завжди попереду. Тут зібралися люди, які мають досвід розмінування в АТО/ООС. І наша задача обмінятися ним у процесі практичної роботи. Один ставить міну, інший – знімає. Ми вчимось ліквідовувати загрозу не лише від штатних боєприпасів, але й від саморобних вибухових пристроїв. А це найбільш непередбачувана робота», – розповів командир інженерно-саперного взводу військової частини 3005 Руслан Тищенко.

Він також додав: «В Грузії війна тривала декілька днів, а процес інтенсивного розмінування продовжується вже не один рік. У нас війна триває вже восьмий рік, і одному Богу відомо скільки нам доведеться знайти і знешкодити боєприпасів та інших вибухонебезпечних «іграшок».

Кульмінацією зборів стали заняття із застосування вибухових речовини, способів та засобів підривання та ведення підривних робіт вогневим та електричним способом. Кожна з навчальних груп отримала своє завдання по підриву різних видів конструкцій, а також знешкодження боєприпасів вибуховим способом. Всі підготовчі та, власне, самі підривні роботи пройшли із дотриманням заходів безпеки. Останні проходили дистанційно та з укриття.

«Стоїть задача перебити трубу пустотілу. Ми встановили два заряди: один навпроти одного, але зміщенням. Є відповідна інструкція. Саме так перебиваються трубні конструкції. Залежить від товщини металу, від діаметру труби згідно таблиці розрахунків. Заряди закладені – йдемо на підривну станцію», – прокоментував свої дії військовослужбовець окремого загону спеціального призначення «Азов» військової частини 3057 «Стохід».

«Ми перевіряємо свої розрахунки, а також методику та розрахунки подані в керівництві з підривних робіт. Ми перевіряємо дію конкретних формул для руйнування конструкції з металу, бетону, дерева тощо. Важливо і те, як ми розміщуємо заряд. Наразі, ми розмістили заряд по стінці, щоб перекрити всю площу місця розриву», – пояснив військовослужбовець батальйону спеціального призначення «Донбас» військової частини 3035 Дмитро.

Групи розмінування Нацгвардії працюють в районі проведення ООС не перший рік. На їх рахунку тисячі одиниць вилучених та знищених «небезпечних знахідок». Про актуальність підготовки таких спеціалістів та проведення відповідних зборів годі й говорити. Це одна із надзвичайно затребуваних спеціальностей у цілому ряді відомств та гуманітарних місій. На підконтрольній Україні території Донбасу сім тисяч квадратних кілометрів забруднених вибухонебезпечними предметами земель. Рівень аналогічної забрудненості окупованих територій ніхто офіційно не верифікує, хоча ОБСЄ фіксує все нові й нові мінні поля.  Варто також додати, що за світовою статистикою, понад вісімдесят відсотків жертв мінної небезпеки припадає на цивільне населення – сорок три відсотки з них – неповнолітні.