Росія розповідає українцям, що вони – фашисти, а Україна - недодержава

Експерти ГО «Детектор медіа» у ході колективного інтерв'ю розповіли про дезінформаційний ландшафт у східній та південній Україні.

Захід був органзіований за підтримки Українського кризового медіацентру та Естонського центру міжнародного розвитку.

Експертка, менеджерка проєктів ГО «Детектор медіа» Ксенія Ілюк розповіла про російські наративи у засобах масової інформації.

Згідно з результатами дослідження, телебачення залишається на першому місці. Наше дослідження проводилося ще до блокування каналів Медведчука.

Глядачі телеканалів Медведчука більш схильні довіряти безпосередньо російським наратива. Таких людей загалом 12 відсотків. Але частка з них вагалися відповідати, ніби вважали, що скажуть суспільно неприйнятну думку, тому можливо їх частка є більшою.

У регіонах багато матеріалів місцеві ЗМІ просто передруковують матеріали, навіть не вносячи якихось правок. І тут сила проросійської пропаганди – в повторюваності одних і тих же меседжів. Алн вона не домінує.

На медіа, близькі до ОПЗЖ припадає 70 відсотків зафіксованої нами дезінформації.

Серед наративів проросійської пропаганди є більш поширені – наприклад, про «розкольників» та намагання дискредитувати українську православну церкву. В залежності від пори року, він на 3 або 4 місці по популярності. Але коли ми опитували людей, виявилося, що здебільшого їм все рівно, бо вони себе ідентифікують як християни.

У соціальних мережах відверто проросійської дезінформації небагато. Але хоча й мало фейків, зате багато маніпуляцій. Тобто дезінформація там завуальована. Наприклад одними з найпопулярніших є конспірологічні тренди.

Один з таких наративів – «зовнішнє управління» - Сорос, Америка і таке інше. У місцевих пабліках у Фейсбуці доходить до маразмів. Одні питають, чому у них погана дорога, інші відповідають, що це винен Сорос.

Найбільше таких згадувань за час дослідження було у Донецькій області – 621 та у Одеській – 583. Найменше – у Запорізькій.

58% респондентів півдня та сходу України дотримуються думки, що з 2014 року найважливіші рішення ухвалюються під тиском західних держав.

По концентрації маніпуляцій лідирує телеграм. Найпопулярнішими словами там є «інсайд», «слух», «наше джерело повідомило». Така концентрація анонімности там дуже токсична.

Телеграм канали зав’язані у сітки, що дуже чітко видно, коли бачиш передрук одного й того ж повідомлення.

Але добре те, що децентралізація у соцмережах відбулась. У них є великий запит на регіональну інформацію. Найбільше у соцмережах люди переймаються людським – медициною, дорогами, цінами на продукти.

Керівниця групи з аналізу гібридних загроз Олександра Цехановська аналізувала телеканали, фокусуючись на проросійські наративи.

Вона каже, що фейки можуть наносити велику шкоду, але мають короткий цикл життя. Наратив – це історія, яку можна розповідати роками, формуючи у глядачів світосприйняття.

Аналіз проводився 5 телеканалів російських і 5 – українських, які ми визначаємо проросійськими.

Основні наративи Кремля – це про Украхїну як про недодержаву, про фашизм, русофобію, про те, що Україна є маріонеткою Заходу.

Здебільшого російські телеканали уникали риторики про громадянську війну. Це зрозуміло – українці до такої тези ставляться негативно. Тому такий наратив призводив би до втрати довіри.

Одна з основних проблем і причин того, що російська дезінформація проходить на українські телеканали майже у незміненому вигляді – це олігархізація. Бо олігарх власник телеканалу і може транслювати там, що йому заманеться. І це дає можливість інформаційно тиснути на політичних супротивників.

Один з наративів, що спрацювали – про зовнішнє управління. Так, у минулому році популярним було твердження, що Україна потрапила під управління МВФ. І оскільки він набрав популярності, в нього вкладали більше.

Варто згадати ток-шоу на проросійських телеканалах – це недотримання ведучими журналістських стандартів, переважна більшість проросійськи виступів, фокус на непрофесійних експертах. Такі експерти найчастіше не мають ані професійного досвіду, ані відповідної освіти, їхня єдина цінність - це прихильність до проросійської пропаганди.

До речі, політичним експертом на каналі, який розповідає, що в Україні – фашизм, є композитор на прізвище Бистряков. Колись він був популярним, але тепер став отаким коментатором на всіх телеканалах пулу Медведчука.