«Ми велику надію даємо нашим військам у наступі та обороні!» – гвардійці розповіли, чому обрали саме артилерію

Харківські артилеристи завершили польовий вихід, коли на цілий тиждень розрахунки гаубиць та мінометів ніби зрослися з важким озброєнням, тягаючи його ледь не на собі в полі, виконуючи вправи, нормативи та математичні розрахунки.

Цей трохи дивний танець постійно нарощує свій темп. При цьому кожне таке «па» з сотнями кілограмів сталі надзвичайно виснажливе, але стає все легшим і легшим з часом! Парадокс, проте факт: м’язова пам’ять здатна робити дива! Скільки спостерігаєш, і постійно дивуєшся тому, наскільки ефективний та смертельно небезпечний для ворога синтез можуть створити людське тіло і розум!

Першими, з ким із артилеристів познайомились – бійці розрахунку Георгія Тімченка. У ньому лише строковці, але хлопці вирізнялися більш вправними і впевненими рухами та злагодженістю дій. Вони також трохи швидше за інших своїх колег-мінометників наводились на умовну ціль.

«Це норматив на складання-розкладання міномета 2Б9М «Волошка» (рос. – «Василёк») за вказаний час. Цей час становить одну хвилину та тридцять секунд. Щойно ми продемонстрували як це зробити, при чому дещо швидше. Так ми розклали міномет за 18 секунд. Для нас це життєво необхідно. Можливості контрбатарейної війни сьогодні такі, що ми маємо навчитись це робити ще швидше, інакше в реальному бою ми стаємо просто беззахисними мішенями!», – розповідає командир міномета Георгій Тімченко. Між іншим його автоматичний сталевий друзяка важить шість центнерів.

За декілька десятків метрів група бійців вправляються з ПМ-38 (полковим мінометом). Виглядає потужніше, але важить «всього» 210 кілограмів. Проте теж спробуй «потанцюй» з подібною «іграшкою».

«Наші нормативи «добре» – 30 секунд, «задовільно» – 35, «незадовільно» – 40. Стріляє він (міномет) мінами 120-го калібру. Максимальна дальність стрільби 5 700 метрів. На навчаннях стріляємо на три кілометри, щоб не ризикувати особовим складом, адже там потужніший треба заряд. Загалом зброя надійна і проста в експлуатації» – поділився командир відділення Олександр Майєр. Служить з 2018 року, має сержантське звання. На контракт перейшов щойно збагнув, що артилерія – справа його життя.

Гаубичники – окрема історія. Їм треба оперувати більш як тритонною «дівчинкою» Д-30. Тут ми познайомились з командиром гармати Дмитром Марчуком. До справи він підходить як завзятий піар-менеджер, який вміє показати товар лицем. Роботу артилерії розписує у таких барвах, що мимоволі забуваєш, що насправді хотів спитати.

«Тут перспектив – море! Спочатку мене поставили на навідника, я й незчувся, коли запропонували піти повчитися на командира гармати! Ну, як не погодитися? Спеціальність подобається, постійно у русі, ніколи не сидимо! З нами займаються! Бігаємо, все робиться на час. Ось гаубиця Д-30 – чим вона мені особисто подобається? Її дуже просто наводити. Її дальність стрільби 15 300 метрів осколочно-фугасними снарядами. Активно-реактивними снарядом я ще до п’яти кілометрів додам. І сто двацять другий калібр – це ж сила! Ми велику надію даємо нашим військам хоч у наступі, хоч в обороні!», – розповів командир гармати Дмитро Марчук. Він вже два роки відслужив, наразі думає про новий контракт.

Офіцери, які організовували польовий вихід, були більш стримані в емоціях. Для них це лише один з етапів великого річного циклу підготовки. Вони прекрасно усвідомлюють скільки сил потрібно буде покласти на те, що б ці розрахунки дійсно стали злагодженими одиницями, які здатні виконувати реальні бойові завдання.

«Такі польові виходи ми проводимо у період злагодження взводів та батарей кожного місяця до п’яти діб. Все це відбувається згідно плану бойової підготовки. Що змінилося цього року? Крім усіх звичних нюансів нам потрібно ще й дбати, аби особовий склад суворо дотримувався карантинних заходів, зокрема масочного режиму. А це на заняттях, при настільки інтенсивних фізичних навантаженнях, досить складне завдання», – пояснив начальник артилерії родів військ та служб військової частини 3017 підполковник Олександр Клименко

До речі, серед строковців-артилеристів вистачає молоді з вищою технічною освітою. Сфера, досить специфічна, тому є робота не лише м’язам, а й інтелекту. Артилерія, це мабуть саме та сфера діяльності, де чи не кожен може знайти для себе спеціальність відповідно до схильності натури. Потенційним призовникам та резервістам варто над цим поміркувати.