Кухар із Харкова став санінструктором і врятував десятки життів

До повномасштабної війни Денис був кухарем у Харкові і майстерно готував будь-які види пасти, але вже четвертий рік служить санітарним інструктором у 5 Слобожанській бригаді «Скіф»і евакуює з позицій поранених бійців, щоб передати їх бойовим медикам.

Про це розповідає 5 Слобожанська бригада «Скіф» НГУ.

Він і сам брав участь у бойових діях. Історія українського захисника, який допоміг врятувати не один десяток життів, — у матеріалі кореспондентів державного телеканалу іномовлення України FREEДОМ.

«Для себе я вожу велику кількість турнікетів, щоб вони на мені залишилися. Навіть якщо мене мінно-вибуховим снарядом віднесе — щоб на мені залишилися турнікети», — розповідає Денис.

Зараз герою сюжету — 26 років, його позивний — «Денчик», служить він у званні сержанта. Денис знає все про турнікети та надання першої медичної допомоги. На його рахунку — десятки врятованих побратимів. Коли почалася повномасштабна війна, Денис був успішним кухарем в одному з харківських ресторанів, але залишив улюблену справу, щоб стати на захист України.

«Нам видали зброю, бронежилети видали в перший же день. Гранат надавали, патронів», — згадує Денис.

Усього, що треба для роботи, він навчився швидко в бойових умовах, а за пів року на фронті зрозумів, що має не просто захищати українську землю, а й рятувати побратимів. Не останню роль у цьому зіграв боєць із позивним «Хаммер».

«Дядько «Хаммер» хотів зробити собі окремий взвод, який буде виконувати певні завдання. І так вийшло, що навчався в нього і був у його взводі медиком. І мені сподобалося надавати допомогу», — зізнається «Денчик».

Відтоді на його рахунку — десятки врятованих життів. Він розповів, що одного разу довелося вивозити з поля бою одразу 14 людей. Той день пам’ятає й досі — 9 червня 2023 року в напрямку Кремінної Луганської області точилися важкі бої. Але всі поранені, кого забирав і вивозив – залишилися живі.

«Хто в «джип» потрапляє — за життя борються. Вони бачать і відчувають, що це момент порятунку, що їх у будь-якому разі витягнуть, вивезуть. Тому вони за життя тримаються міцно», — пояснює санітарний інструктор.

Боєць із позивним «Мороз» — один із тих, кого одного разу також врятував «Денчик». Він зауважив, що ніколи не боявся їхати туди, куди інші виїжджати не наважувалися.

«Якщо чув, що є поранений, він залітає, просто кричить: «Закидай!» і відлітає. І ніколи не відмовить. Це людина, медик справді великий», — каже «Мороз» про «Денчика».

Вони познайомилися восени 2022 року напередодні контрнаступу українських військ на Харківщині. Разом визволяли Балаклею, Ізюм, Борову.

«Коли під Балаклію нас привезли, перша людина, яку я побачив. Це дуже позитивна людина, яка відбирала нас на свої позиції. І так я з ним познайомився», — згадує «Мороз».

«Мороз» до Нацгвардії потрапив у травні 2022 року. До центру комплектування 34-річний начальник складу пішов у перші дні повномасштабного вторгнення рф. Його не хотіли брати за станом здоров’я, але він наполіг. Найбільше «Морозу» запам’ятався час контрнаступу, коли українські війська визволяли Харківську область.

«Коли нам сказали, що ми йдемо на Балаклею, були просто в захваті. Тим більше, що ми особливо не розуміли, що таке війна, що таке штурми, штурмові дії. І шостого числа ми пішли, а вже 8 вересня зайшли в Балаклею», — ділиться він спогадами.

Нині «Мороз» продовжує нести службу на Харківському напрямку, попри численні контузії, поранення та сильний опік ноги, як і «Денчик», який уже відзначений нагородами — медаллю «За оборону України» та нагрудним знаком «За доблесну службу». Їхні товариші по службі вважають за честь бути з цими хлопцями в одному підрозділі.

«Багато нас звідти вийшло живих, завдяки таким командирам, я думаю» — сказав військовослужбовець Вадим із позивним «Вадос».

Після закінчення війни «Мороз» мріє знову побачити сім’ю, а «Денчик»— повернутися до Харкова і відкрити свій бізнес.