Гвардійці-рекрути здійснили марш-кидок у харківських лісах
Рекрути курсу базової загальновійськової підготовки вправлялися у військовій топографії на Харківщині.
Про це повідомляє відділення інформації та комунікації Східного територіального управління Національної гвардії України.
Цього дня рекрути зрозуміли, чому їхня щоденна бігова дистанція складала щонайменше три кілометри у поєднанні з вправами на прес, відтисканням тощо. Цього разу їм довелося зі зброєю та припасами пройти щонайменше дев’ять кілометрів горбами порослими лісом, залитими водою лугами.
«Наша задача – зробити засідку противнику. Пройшли шість кілометрів. Ділимо групу по секторах. Кожен займає свою позицію», – ділиться рекрут 22-й. Він наказав своїй групі розділитися, заглибитися у ліс та замаскуватися. Втомлені маршем бійці почали влаштовувати засідку.
За досить короткий час розпарені після інтенсивного маршу люди почали трохи підмерзати та сумніватися, що умовний противник вирушить по тій дорозі, на яку вони виставили засідку. Незабаром ми почули крики та вибухи світло-шумових гранат. «Ворожа» група зайшла до них з тилу, але напоролася на «секрет». Зав’язався короткий «бій».
«Наша група «браво» пішла на маневр, їм треба було розосередитись більше, а нас, групу «альфа», засідка зустріла у лісосмузі. Ми прийняли «бій», розтяглися в лінію», — поділився рекрут «Ферум».
Не встигли зупинитися — інструктори дали нову ввідну: групи знов змінили маршрут. Одній з них довелося швидко рухатися через луг ледь вкритий тонкою кригою, під якою текла вода. Із сухими ногами ділянку не подолав ніхто, у повітрі стояв запах болотяного мулу, який щойно потривожили. Після чого заглибилися у ліс та зайняли кругову оборону. За декілька годин ми побачили одну з груп, якій лишався останній кілометр до точки евакуації. Його вони знов долали бігом.
«Сили ще трохи є, але заряду моєї «батарейки» лишилося відсотків двадцять. Я той луг запам’ятаю надовго», — ділиться 13-й. Все ж кулеметом Калашникова бігти досить важко. Його підтримує рекрут Євген: «Сил залишилось небагато. Порівняно з тим як починали — тридцять-сорок відсотків. Поле, дійсно, було складним відрізком. Я ледь без взуття не залишився (сміється). Курс потужний. «Фізику»підтягнули, медицину, сподіваюся це нам допоможе вижити у бойових умовах».
Інструктори загалом залишились задоволені заняттям: рекрути дісталися до точки евакуації всі. Їхній вік — від 20 до 57 років.
«Це було комплексне заняття з тактичної підготовки та військової топографії. Людей спішили у незнайомій місцевості. Командирам видали мапи. Відділення поділили на групи «альфа» та «браво». У кожної був свій маневр. У підсумку всі мали дістатися точки евакуації. Чи не кожного кілометра вони отримували нову ввідну: прямий та непрямий контакт, загроза з повітря, засідка, реакція на засідку. На рекрутів чекало значне фізичне навантаження. Ряд ділянок, особливо на відкритій місцевості долалися бігом. Вони мали одне одного прикривати, займати кругову оборону, кожен слідкував за своїм сектором. Приємно бачити прогрес, який зробили рекрути за час курсу», – пояснив інструктор Зік
Дистанція та ввідні під час заняття визначені практикою протидії масовому застосуванню fpv-дронів проти піхотних та механізованих підрозділів. Адже саме так гвардійцям доводиться діставатися до своїх «еспешок» [спостережних пунктів] на передовій. Або повертатися з них та точку евакуації. Єдина відмінність — на занятті вони пересувалися вдень, а не вночі, як це відбувається зазвичай.
