Артилеристи НГУ, що захистили Харків, отримали нагороди просто на передовій
Начальник Східного територіального управління Національної гвардії України генерал-майор Олег Сахон вручив нагороди та відзнаки артилеристам 3-ї бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана.
Відділення інформації та комунікації Східного територіального управління Національної гвардії України
Нагородження відбулося просто на передовій. Адже постійне бойове чергування, загроза реваншу російського окупаційного контингенту, регулярні артилерійські дуелі не дозволяють відривати бійців від виконання поставлених завдань.
«Я Вами пишаюся. Вся країна знає про ваш щоденний подвиг та ставиться до вас з величезною повагою. Неоціненну роль у справі захисту регіону зіграло точне вогневе ураження Вами колон противника на початку повномасштабного вторгнення. Саме тоді окупанти зрозуміли, що в Харкові є серйозна артилерія! Ви показали, що в умовно мирний час недарма проливали піт під час польових виходів», — привітав артилеристів генерал-майор Олег Сахон.
Гвардійці мали змогу поспілкуватися, озвучити проблемні питання та розповісти про свої бойові будні.
«Не даємо ворогу просунутись вперед, на наші позиції. Прикриваємо визначені рубежі та нашу піхоту», — розповів офіцер НГУ «Онікс». Він також додав, що російські окупанти постійно полюють за нашими артилерійськими підрозділами. Цьому сприяє високий рівень насиченості військ країни-агресора розвідувальними БПЛА. — «Всього два місяці тому, їм (російським окупантам) вдалося все ж таки нас вирахувати. Тоді по нас багато били зі ствольної артилерії, прилетіло два пакети «ГРАД», були також касетні боєприпаси, ще із закритої позиції працював танк. Ми тоді дивом врятувалися: ні люди, ні техніка не постраждали.»
Гвардійці-артилеристи продемонстрували високий рівень володіння штатним озброєнням (переважно зразки радянських часів), тісної взаємодії з підрозділами Збройних сил України, а також здатності до імпровізації на цьому етапі воєнного протистояння. Проте, вони мріють про отримання більш точних та ефективних західних зразків озброєння та боєприпасів, а також хотіли б мати більше розвідувальних можливостей на полі бою. Тим більше ворог, навіть відступаючи, не полишає своїх агресивних планів та спроб модернізації підрозділів, які здійснюють заходи контрбатарейної боротьби.
