До 100-ї річниці створення Холодноярської Республіки активісти «Фрайкор» вивісили тематичний банер на одному з центральних мостів Харкова.
Як повідомили самі учасники відзначення річниці, з метою привернення уваги до визначної історичної події, вони розвернули банер у парку під пам'ятником Т. Г. Шевченка, після чого попрямували до площі Свободи на міст біля університету.
На банері розміщено пророчі рядки з однойменного віршу Шевченка, в якому він писав про гайдамацький рух. Через сто років ці рядки знову стали актуальними, що ми побачили на прикладі історичних подій повстанського руху на Холодноярщині.
«…І повіє огонь новий з Холодного Яру…»
Нижче рядків Шевченка написаний хештег #стоп_реванш з відсилкою до нинішніх політичних процесів, які відбуваються в Україні, пов'язаних з передвиборчими перегонами кандидатів на посаду президента.
Довідка
У 30-х роках XVIII століття в Холодному Яру була організована Холодноярська Січ. Цей ліс на десятки років став головною базою гайдамаків. В історію Холодний Яр ввійшов також гайдамацькою Коліївщиною 1768 року на чолі із запорізьким козаком Максимом Залізняком і сотником Іваном Гонтою. Тут почалося найбільше повстання проти польської шляхти, якому Тарас Шевченко присвятив свою поему «Гайдамаки» та вірш «Холодний Яр».
У 1918 році на Чигиринщині з центром у Холодному Яру діяли загони прихильників УНР, що вели боротьбу проти радянської влади. Командував ними вчитель із села Мельники отаман Василь Чучупака.
Більшовики дуже боялися холодноярців.
Територія впливу Холодноярської організації охоплювала понад 25 навколишніх сіл Черкаської, Кіровоградської, Полтавської, Вінницької областей. Організація мала близько 15-тисячну селянську повстанську армію.
У холодноярців було два стяги – національний жовто-блакитний та чорний, на якому з одного боку було написаний рядок з віршу Т. Г. Шевченка: «І повіє новий вогонь з Холодного Яру», з другого – «Воля України – або смерть!». Холодноярці віталися «Слава Україні – Україні Слава!».
В лавах Холодноярської організації були також козаки із Кубані та Дону. Наприклад, осавул Війська Кубанського Федір Уварів.
Одним з етапів спецоперації ЧК по ліквідації Холодноярської республіки стала амністія, яку обіцяли тим повстанцям, які здадуться добровільно.
Більшовики планували ліквідацію амністованих отаманів, але не наважувалися зробити це до листопада 1921 року, коли було вирішено ліквідувати весь повстанський елемент в районі Холодного Яру.
«Поддавшихся на амнистию бандитов националистической окраски поначалу ни в коем случае не расстреливать и не брать под стражу, а наоборот, после тщательной проверки привлекать к работе в соворганах…»
І в кінці цього ж указу:
«…Амнистированных главарей отправлять в Харьков якобы для дальнейшего осведомления, и только там после допросов уничтожать».
