У сучасних умовах служба в Національній гвардії України — це не лише виконання бойових завдань, а й системна робота з людським ресурсом, який є ключовим чинником боєздатності підрозділів.

Про це повідомляє група комунікації Східного Харківського територіального управління НГУ.

Саме тому психологічне забезпечення сьогодні відіграє стратегічну роль у формуванні стійкості, мотивації та згуртованості особового складу.

Про кар’єрні можливості у психологічному напрямі через власний професійний досвід розповідає начальник відділення психологічного забезпечення Східного Харківського територіального управління Національної гвардії України, підполковник Вероніка Пшенична.

Рішення пов’язати своє життя зі службою в Національній гвардії України та психологічним забезпеченням не було спонтанним. Значний вплив на вибір професійного шляху мала родина.

«З вибором професії мені допомагали батьки: тато працював у поліції, а мама була психологом. Мені запропонували вступити до військової академії, і я погодилась за умови, що це буде напрям психології. Так для себе я обрала військову психологію», — розповідає підполковник Вероніка Пшенична.

Водночас шлях до цієї професії був нетиповим. У юності вона зовсім не асоціювала себе ані з військовою, ані з психологічною сферою.

«Я ніколи не думала, що стану військовою чи психологом. Завжди бачила себе хореографом або артисткою, захоплювалась театром. З військовою сферою мене майже нічого не пов’язувало», — зазначає Вероніка.

Професійний шлях розпочався у 2018 році зі вступу до Національної академії Національної гвардії України за спеціальністю «Психологія». Подальше становлення як офіцера відбувалося в умовах повномасштабної війни.

«Під час повномасштабного вторгнення у нас був передчасний випуск — я тоді навчалася на четвертому курсі. Після розподілу була направлена на службу до Вінниці», — згадує вона.

У 2023 році Вероніка Пшенична перевелася до Харкова, у військову частину 3017. Саме там вона пройшла всі ключові етапи професійного зростання — від офіцера-психолога батальйону до начальника відділення психологічного забезпечення. Такий досвід дозволив сформувати не лише глибоку фахову експертизу, а й управлінські компетенції, необхідні для керівної посади.

«Я проходила службу на посадах офіцера-психолога батальйону, офіцера та старшого офіцера відділення психологічного забезпечення. Кожен етап був важливим для формування мене як фахівця і керівника», — наголошує підполковник.

Як говорить наша героїня, робота офіцера психологічної служби потребує високого рівня особистої зрілості та внутрішньої стійкості, адже психолог постійно працює з великим обсягом людських переживань.

«У першу чергу психолог має володіти навичками саморегуляції та рефлексії. Працюючи з великою кількістю людей, важливо завжди залишатися в стабільному емоційному стані», — підкреслює Вероніка Пшенична.

Не менш важливими є здатність зберігати професійну позицію в кризових умовах, емпатійність та вміння встановлювати довірливий контакт із військовослужбовцями різних вікових категорій без порушення субординації.

«Сьогодні психологічна служба є невід’ємною складовою бойової готовності підрозділів Національної гвардії України. Головний ресурс будь-якого підрозділу — це люди. Від їхнього психоемоційного стану, стійкості та здатності справлятися зі стресом залежить ефективність виконання завдань», — зазначає психологиня.

Психолог не лише реагує на кризові ситуації, а й працює на випередження — формує психологічну стійкість, згуртованість та здоровий соціально-психологічний клімат у військових колективах.

«Як медику потрібно знати анатомію, щоб зберігати здоров’я людей, так психологу необхідні знання про психіку, щоб підтримувати емоційну стійкість підрозділу. На початку повномасштабного вторгнення основний акцент робився на відборі та тестуванні особового складу. Зараз запит змінився — це індивідуальні розмови, консультації, психологічна підтримка та стабілізація психоемоційного стану», — розповідає начальник відділення.

Психологиня зазначає, що у зв’язку з активним розвитком цифрових технологій, надання психологічних послуг стало більш гнучким, що дозволяє надавати допомогу в дистанційному форматі.

«Використання психологами інформаційних платформ дає змогу військовим в будь-який час отримати необхідну психологічну допомогу. Найчастіше військовослужбовці звертаються до психологів із сімейними та особистими питаннями, запитами щодо подолання стресу, наслідків бойового досвіду або з екзистенційними роздумами. У підсумку хочу сказати, що головне для військового психолога -  це потреба бути почутим та отримати своєчасну підтримку та допомогу», — додає Вероніка.

Довіра між психологом і особовим складом формується через щоденну присутність у житті підрозділу та реальний результат роботи.

«Коли військовий бачить, що психолог реально допомагає і розуміє специфіку служби, довіра з’являється природно», — зазначає вона.

Вероніка Пшенична впевнена, що служба в психологічному напрямі Національної гвардії України відкриває широкі можливості для професійного розвитку.

«Наші психологи мають можливість навчатися, підвищувати кваліфікацію, освоювати нові методи та застосовувати знання у реальних умовах служби. Тим, хто планує пов’язати свою кар’єру з військовою психологією, я б перш за все радила навчитися слухати і справді чути людину — помічати не лише слова, а й емоційний стан, поведінку, невербальні сигнали. Важливо також розвивати комунікативні навички, емпатію та здатність до швидкої адаптації у стресових умовах», — зазначає вона.

Для Вероніки успіх у професії вимірюється не лише посадою.

«Успіх для мене — це реальний результат роботи з людьми, коли бачиш, що твоя праця має значення і приносить користь. Найбільш емоційно значущим моментом став перехід від ролі психолога до ролі керівника. Тоді особливо гостро усвідомлюєш масштаб відповідальності та важливість поєднання професіоналізму, лідерства й відповідальності у щоденній роботі», — наголошує підполковник.

На завершення наша героїня звертається до молоді, яка розглядає кар’єру у сфері військової психології:

«Ця робота дає безцінний досвід, який ніколи не буде зайвим. Навички та стійкість, здобуті у військовому середовищі, мають величезну цінність для будь-якої сфери роботи.»