В одному зі спортивних комплексів Харківщини пройшли перші відкритті тренування з плавання серед гвардійців 5-ї Слобожанської бригади.

Про це повідомляє 5 Слобожанська бригада НГУ.

Ініціатива належить начальнику з начальник фізичної підготовки та спорту нашої бригади Сергію Кіяшко, а також двом людям, імена яких – без перебільшення – знають в усьому світі. І сьогодні ми хочемо розповісти вам саме про тих, хто протягнув руку допомоги та підтримав наших побратимів.

Аюна Морозова – ватерполістка, президент федерації плавання Харківської області, виховувала майбутніх олімпійців, а коли почалась повномасштабна війна — записалась у тероборону. Удари ракет, які російська армія запустила по облдержадміністрації в Харкові 1 березня, забрали життя 24 людей і ледь не вбили саму Аюну. До 1 березня вона разом з іншими волонтерами робила бутерброди та готувала чай для бійців, які поверталися із завдань до будівлі ХОДА, аби зігрітися і відпочити. У ті дні в адміністрації знаходились сотні людей — зайняті були всі кабінети.

Кадри влучання двох російських ракет Калібр у Харківську ОВА приголомшили чи не весь світ. Під завалами 1 березня опинились десятки людей, серед них й Аюна. Ракета впала в десяти метрах від облаштованого волонтерами буфету для бійців. Вона стояла спиною до вікна, а позаду неї були опущені ролети. Втім, Аюна побачила яскравий спалах, а отямилась вже лежачи на спині й без можливості поворухнутись. Понад три години Аюна пробула під завалами де закінчувалося повітря, але вона вголос говорила сама із собою - щоб не збожеволіти. Медики сказали жінці, що вона народилася в сорочці та може святкувати свій другий день народження.

«Ваша бригада носить ім’я Слобожанської, ви рідні для мене! В вашій бригаді у мене багато друзів та знайомих. Тому я ані секунди не вагалась, я хочу допомогти вашим хлопцям та знаю, як це зробити!» - наголосила нам Аюна, додавши, що впевнена в тому, що на одних з майбутніх Паралімпійських ігор переможцем обов’язково стане хтось із Слобожанських гвардійців, які сьогодні вперше прийшли на тренування.

Головним тренером команди 5-ї Слобожанської бригади став Максим Крипак— український параплавець, Герой України (2021), п'ятиразовий чемпіон і триразовий срібний призер літніх Паралімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро, п'ятиразовий чемпіон літніх Паралімпійських ігор 2020 року в Токіо (2021), заслужений майстер спорту, багаторазовий паралімпійський чемпіон світу та Європи з плавання.

Максиму Крипаку 29 років, він харків'янин. Народився з вродженими порушеннями опорно-рухового апарату - має проблеми з правою ногою. Але попри це починав змагатися зі здоровими плавцями у школі олімпійського резерву, таким було рішення батьків, які певний час взагалі приховували від хлопця його інвалідність.

"Мало хто знав, що він має інвалідність з дитинства. Ми не говорили йому правди. У нас була вигадана історія, що він просто забився й треба було відрізати пальчик", - розповідала матір Максима у 2016 році.

У 2015 році Максим виграв чемпіонат України, а у 2016 здобув перші серйозні міжнародні нагороди на дебютній для себе Паралімпіаді в Ріо. Більш того - харків’янин Максим Кріпак став головним українським героєм Паралімпіади в бразильському Ріо-де-Жанейро (7-18 вересня 2016 р.). Він дебютував на XV літніх Паралімпійських іграх і приніс збірній України 5 золотих і 3 срібні медалі і зайняв друге місце в індивідуальному медальному заліку. Крім того, він суттєво допоміг збірній України взяти 3-е місце в командному заліку.

Він виборов золото в плаванні на 50 м вільним стилем, 100 м на спині, 100 м і 400 м вільним стилем, а також в естафеті 4 по 100 м вільним стилем; взяв срібло на дистанціях 200 м комплексом, 100 м батерфляєм та естафеті 4 по 100 м комплексом. Плавець встановив 14 рекордів: три світові, три європейські і вісім паралімпійських. Результат спортсмена став найкращим серед українських плавців-паралімпійців за всю історію.

Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня за досягнення високих спортивних результатів на XV літніх Паралімпійських іграх 2016 року в місті Ріо-де-Жанейро (Федеративна Республіка Бразилія), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України.