У Клубі білого бізнесу знаходиться понад 8 тисяч компаній, інші вважаються інших кольорів

Менш як 1% українських компаній зміг потрапити до податкового VIP-клубу.

8,8 тисячі компаній знаходяться у Клубі білого бізнесу (КББ) станом на середину липня 2025 року за даними Державної податкової служби. До переліку мають потрапляти лише бізнеси, що відповідають стандартам прозорого ведення бізнесу в Україні. Від початку року з реєстру вибуло 3,2 тис. компаній і водночас додалось 4,1 тис. бізнесів. Понад 22% таких бізнесів займаються оптовою та роздрібною торгівлею і ремонтом авто. 33 компанії з переліку потрапили до цьогорічного Індексу Опендатабота.

8 882 компанії наразі перебувають у Клубі білого бізнесу. Це підприємства, що повинні демонструвати відкритість, сумлінно сплачувати податки, подавати звітність та не мати зв’язків із Росією. Для порівняння, ще у січні цього року таких бізнесів було 7 997. Реєстр постійно оновлюється: 4 113 компаній приєдналися до переліку від початку року, натомість 3 228 вибули. Однак загальна тенденція є стабільно позитивною: кількість прозорих, відповідальних платників податків в Україні зростає. Зауважимо, що в даному тексті мова лише про юридичні особи — разом із фопами перелік буде більшим.

Слідкуємо за апдейтом на сторінці Реєстру білого бізнесу.

Втім є нюанси: серед поточних учасників є 6 компаній, які вже перебувають у стані припинення, ще одна — у процедурі банкрутства, а одна має відкрите податкове провадження через борги. Також варто зазначити, що на початок повномасштабного вторгнення в Україні серед компаній з переліку було 37 з російськими власниками.

Варто зазначити, що після початку повномасштабного вторгнення у компаній є лише кілька способів законно позбутися «російського сліду». Після звернення Опендатабота Мінʼюст проводив перевірки деяких бізнесів з такою ситуацією та визнавав реєстраційні дії незаконними.

На запит Опендатабота голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев прокоментував, що перелік Клубу білого бізнесу формується на певну дату, останній був сформований станом на 31 травня 2025 р. Підприємства з перебігом часу мають певні змінні характеристики, тож, можуть виникати й певні питання до їх діяльності. Якщо протягом трьох місяців виявляються факти, що перешкоджають подальшій участі бізнесу в Клубі — наприклад, платник прийняв рішення про припинення, то такого платника в наступному переліку не буде. 

Найбільше представників Клубу — у сфері торгівлі: 22% компаній займаються оптовою або роздрібною торгівлею чи ремонтом автотранспорту. На другому місці — переробна промисловість (16%), третє — за сільським, лісовим і рибним господарством (14%). Далі йдуть нерухомість (8%) і адміністративне обслуговування (7%).

Найбільше таких бізнесів у Києві — 25% усіх компаній з переліку. Також активно представлені Дніпропетровська (9%), Київська (7%), Львівська (7%) та Харківська області (5%).

Найбільші доходи за 2024 рік серед компаній, що потрапили до Клубу білого бізнесу  показали Укргідроенерго  — 54,2 млрд грн, Петрол Партнер (мережа АЗС WOG) — 49,1 млрд та Рошен — 37,4 млрд.

Варто зазначити, що 33 компанії з Клубу потрапили до Індексу Опендатабота 2025.

Зазначимо, що Клуб білого бізнесу було створено за ініціативою Податкової у 2024 році, задля формування спільноти прозорих, сумлінних платників податків, які взаємодіють із державою на основі довіри, передбачуваності та партнерства.

Ініціатива Території високого рівня податкової довіри є безперечно успішною, про що свідчить кількість бізнесів, які включені, або хотіли б бути включені до переліку, — вважає Данило Гетманцев.

«За опитуванням EBA, потрапити до переліку хочуть 46% членів асоціації. Це означає, що більшість бізнесменів або є у клубі, або намагаються відповідати його вимогам. Це і є ідея Території — визначення чітких прозорих критеріїв, відповідність яким звільняє тебе від зайвого податкового контролю», — Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Втім не всі поділяють оптимізм щодо проєкту. На думку експерта економічної платформи Мирослава Лаби, сама ідея створення Клубу білого бізнесу є дискусійною. Він звертає увагу на те, що законодавча ініціатива зосереджується на підтримці доброчесних платників податків, тоді як справжній фокус, на його думку, мав би бути спрямований на тих, хто ухиляється від сплати податків. Крім того, експерт ставить під сумнів обрані критерії доброчесності — замість ризико-орієнтованого підходу чи аналізу SAF-T файлів використовуються показники рівня зарплат і податкового навантаження. Також він застерігає, що така модель стимулювання може створювати ризики вибірковості та необґрунтованого надання переваг окремим платникам податків.

«Перед Законом усі мають бути рівні та мати однакове ставлення до себе з боку держави. Аналізуючи непоодинокі запити компаній, які не потрапили до когорти доброчесних, можна дійти висновку, що вимоги до рівня податкового навантаження та заробітних плат є цілком некоректними. Наразі до “клубу білого бізнесу” потрапили лише 0.63% усіх компаній, що об’єктивно не відображає реальний стан справ щодо кількості тих компаній, які дотримуються вимог податкового законодавства», — вважає Мирослав Лаба, фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи.

Наразі Податкова підготувала новий законопроєкт, який має вдосконалити вступ до Клубу та пропонує зробити умови доступу до режиму гнучкішими: дозволити наявність дрібних сплачених штрафів, уточнити критерії щодо зарплат і сплати ПДВ, чітко врегулювати процедури перевірок, а також розширити захист від планових документальних перевірок. На думку Данила Гетманцева, новий законопроєкт не містить істотних змін — лише усуває ті недоліки, які містяться сьогодні в критеріях резидентського статусу для КББ.

Натомість експерт зауважує: новий законопроєкт — це радше усунення формальностей, аніж реальне поліпшення умов для бізнесу.

«Оновлена версія критеріїв доброчесності — це косметичні зміни існуючого порядку, можливо їх прийняття збільшить чисельність клубу привілейованих на 20-50%, але це зовсім не вирішить жодну з існуючих проблем бізнесу. На мою думку, удосконалення абсурду — це марна трата часу та відволікання уваги суспільства від інших, більш нагальних проблем. Наприклад, прийняття законопроєктів 12359 та 12360 щодо запровадження показників ефективності роботи податкової та митної служби дало б реальний результат у підвищенні доброчесності цих двох контролюючих органів, до роботи яких у бізнесу є дуже багато запитань», — зауважує Мирослав Лаба