YouControl: український експорт в «офшори» зріс на 20%, а імпорт ‒ на 40%
Пройшло півроку, як Кабмін затвердив новий список “офшорів”. Аналітики YouControl у дослідженні розбираються, як змінилися обсяги експорту та імпорту в I півріччі 2018 року, після початку дії оновленого переліку, порівняно з I півріччям 2017 року та з ким із цього переліку найактивніше торгує Україна.
Із 79 країн та територій, котрі наразі є в списку Кабміну, Україна має торгові відносини лише з 32-ма. Парадоксально виглядає ситуація з огляду на те, що частина країн-лідерів за обсягами торгівлі у першому півріччі цього року була додана до списку саме у грудні 2017 року. У попередній версії переліку (розпорядження КМУ від 16.09.2015 №977-р) їх не було. Тобто визнання держави «податковою гаванню» ніби стали стимулом до посилення співпраці з нею. При чому експорт в “податкові гавані” у 2010-17 роки в рази перевищував показник імпорту. В першу чергу так відбувається через явище реекспорту, коли товар продається компанії в «офшорі», а вже вона реалізує його в інші країни. І тут “схемна” частика операцій перевищує реальну частину торговельного обороту.
Обсяг експорту в країни, що фігурують у переліку «офшорів», сумарно виріс майже на 20% у I півріччі 2018 року порівняно з аналогічним періодом 2017 року. Тобто за 6 місяців поточного року він практично досягнув 2 млрд дол., або ж 8,6% від загального експорту за цей період, який склав понад 23 млрд дол. З десятки «офшорних» ТОП-країн, з якими торгує Україна, лише в Іран експорт знизився.
За І півріччя 2018 року до «податкових гаваней» частіше всього збували зернові культури, чорні метали та в значно меншій кількості різноманітні жири й олії. Лише на ці три категорії припало 57% «офшорного» експорту. В Молдову, яка є лідером серед експортерів, найбільше поставляли чорні метали, електричні машини та паливні матеріали. До Ірану ‒ зернові культури, насіння та плоди олійних рослин і жири, а до ОАЕ ‒ чорні метали, жири та ядерні реактори, котли й машини.
Загальний показник імпорту в «офшори» у І півріччі 2018 року порівняно з тим же часом за 2017 рік виріс майже на 40%. У цілому за півроку його обсяг склав майже 448 млн дол., або 1,73% від загального показника, який був на рівні 25,9 млрд дол. Серед товарних лідерів за сумами щодо імпорту з країн-«офшорів» опинилися електричні машини, чорні метали, а також фармпродукція. На ці три категорії припало близько третини від загального імпорту з “податкових гаваней”. А найчастіше купували: в Ірландії ‒ фармпродукцію, продукти харчування та оптичні й фотографічні прилади та апарати; у Молдови ‒ чорні метали, алкогольні напої, хімічні сполуки й мінеральні речовини; в Узбекистану ‒ добрива, цинк та бавовну. Із першої десятки країн-«офшорів», з якими Україна торгує найбільше, скоротився імпорт лише з Гватемали.
Фінансовий аналітик компанії YouControl Роман Корнилюк пояснює:
«Експорт з України в «офшори» чи навпаки ‒ імпорт до нас ‒ може відображати як реальні поставки товарів, так і бути елементом ланцюжка “схемних” торгово-фінансових операцій. Останні спрямовані на мінімізацію оподаткування та приховування інформації про фактичну валютну виручку.
Державний бюджет недоотримує частину доходів, а на валютному ринку посилюються коливання курсу долара і тиск на гривню через штучну затримку і заниження обсягів потоків валютної експортної виручки. Співпраця з «офшорами» дає змогу власникам не реінвестувати кошти в Україну, а витрачати їх за кордоном. Це гальмує економічний розвиток нашої країни в довгостроковому періоді і посилює “інвестиційний голод».
Важливим інструментом рішенням цієї проблеми є підвищення ефективності державного регулювання у сфері трансфертного ціноутворення (ТЦУ) і нагляд за транскордонними фінансовими потоками. Проте регулювання ТЦУ без паралельних структурних реформ із поліпшення інвестиційного клімату і формування довіри бізнесу до державних регуляторів матиме обмежений ефект.
Примітка. Правильніше країни чи їхні окремі частини, згадані у списку, назвати «низькоподатковими непрозорими юрисдикціями», але у тексті для спрощення розуміння вони мають умовну назву “офшори».
YouControl — аналітична система, що з 50 джерел формує досьє на кожну компанію України на основі відкритих даних, відстежує зміни в держреєстрах та візуалізує зв’язки між афілійованими особами. Унікальна технологія YouControl дозволяє за хвилину отримати актуальну (на час запиту) інформацію про компанію або ФОП. Функція моніторингу щоденно повідомляє про зміни відповідно до даних з офіційних джерел. Система дозволяє бізнесу перевіряти своїх партнерів. А в межах соціальної місії компанія YouControl надає доступ для журналістів та громадських активістів безкоштовно для проведення розслідувань, аналізу держзакупівель, моніторингу декларацій.