У сучасному світі реклама атакує нас з усіх напрямків, найважче доводиться людям похилого віку та дітям, в силу віку знаходяться в групі ризику.
З дітьми взагалі все сумно: частина мультсеріалів знімається виключно з метою реклами іграшок, ляльок, щенячих патрулів, паровозиків і іншого.
І став я помічати, що дочка моя потрапила в ці рекламні мережі. Стандартне «а мені іграшок не треба, у мене їх тепер повно» під час походів у магазини за подарунками на дні народження інших дітей (зазвичай вона просить іграшки не в крамниці, а усвідомлено і то, чого їй реально не вистачає) змінилося на прохання купити рекламну продукцію.
І ось одного разу, коли дочка (3,5 роки) вирішила пограти зі стрибунцями (свого часу накопичилося кілька десятків з автоматів по 10 рублів, що стоять на входах в крамниці) випадок випав: десь знайшовся «неврахований» м'ячик, який став моїм.
Я почав рекламувати м'ячик, розповідати якого він гарного кольору, як у нього зовсім не помітно швів і т.д. Дочка зажадала віддати їй його, на що отримала твердий відмову, тоді вона запропонувала поміняти м'ячик на інший, на що знову отримала відмову, але вже аргументовану тим, що в мене м'ячик чудовий який, а в тебе звичайний, так що міняти не буду, якщо тільки на два. Вона погодилася.
Далі по черзі були розрекламовані отримані два стрибунця: один блискучий, інший з креветкою (папірець між 2 прозорими половинками м'ячика), а мама ох як любить креветки, почастуй маму. У підсумку через кілька хвилин половина м'ячиків вже була у мене, а дитина запідозрила недобре. У хід пішов козир:
- Доню, а хочеш я подарую тобі м'ячик?
- Давай.
- Але для цього тобі треба купити у мене два інших.
- Ну давааай, - після чого їй були передані 2 моїх м'ячика в обмін на 4 її.
- Почекай, але для подарунка ж потрібна упаковка, а вона платна, коштує один м'ячик! - дочка заплатила і його, щоб уже не залишитися без подарунка.
Далі була роз'яснювальна бесіда, як же так вийшло. З тих пір як відрізало, а з усього, що бачила в рекламі просила тільки 1 річ, але дійсно хорошу.
