«Інакше мир не повернути»: гвардійці готуються зустріти ворога
Живий конвеєр навчання гвардійців не зупиняться ні на мить, призвані за мобілізацією військовослужбовці проходять злагодження в глухих лісових хащах подалі від населених пунктів та сторонніх очей.
Про це повідомляє відділення інформації та комунікації Східного територіального управління Національної гвардії України
День за днем вони пізнають військову науку, аби стати єдиним смертоносним механізмом на шляху російських вбивць.
Група військовослужбовців розділилась рухається лісовою стежкою у повному екіпіруванні. Кожен знає свої місце, роль, сектор ведення вогню. Попереду йде інструктор. Періодично він каже з якого боку відбувається «контакт». Бійці миттєво реагують, починають рухатись у потрібному напрямку, розгортаючи фронт та охоплюючи противника з флангів, при цьому вони намагаються максимально використати ті можливості, які дає їм місцевість.
«Ми відпрацьовуємо рух в бойових умовах з прикриттям товаришів, із заняттям оборонних позицій. Це був елемент роботи групи, яка спочатку йшла в дозорі, потім стався «контакт». Група намагалась зайняти оборонну позицію, придушити вогонь противника, а також відкинути противника назад», – розповів військовослужбовець НГУ Максим. Він має багаторічний досвід підготовки гвардійців. – «У солдатів є бажання, а це — п’ятдесят відсотків успіху. Люди працюють, ставляться до своєї роботи серйозно, розуміють, куди вони потрапили, що від них вимагається».
Групи працюють на певному віддалені. Це викликано міркуванням безпеки. Гвардійці готують позиції при допомозі малих саперних лопат, намагаючись зробити їх максимально зручними і не забуваючи їх маскувати.
«Глибина шанців від освіти бійця не залежить: хочеш жити – будеш копати», – сміється гвардієць Дмитро. Раніше працював на керівній посаді у автотранспортній сфері, але вторгнення російських вбивць змусило його взяти до рук зброю. – «Багато людей загинуло, і мої родичі деякі. Треба Батьківщину захищати. Хто міг подумати, що у ХХІ-му столітті таке може статися, що будуть так бомбити мій рідний Харків, мої Салтівку та ХТЗ.»
За декілька метрів окопується міцний високий чоловік, дбайливо облаштовуючи бруствер.
«Обирати не доводиться: тут наша Батьківщина і наші діти. Потрібно брати до рук зброю, інакше нашим людям миру не повернути», – розповідає гвардієць «Батя». За радянських часів він служив у Нагорному Карабасі у прикордонних військах. – «Зараз готую окоп для стрільби лежачи. Обрав місце повище, бо у мене кулемет. Розраховую, щоб міг працювати із сошками, плюс моя зброя має довший ріжок, і це теж потрібно врахувати при підготовці позиції.»
«Я мешканець Харківщини, прибув по першому дзвінку до частини. Свого часу служив у військовій частині Національної гвардії. Зараз тут, бо пообіцяв захистити свою землю. – пояснив боєць «Марік». – Наразі готую окоп для стрільби стоячі. Відразу дивлюсь, який буде сектор обстрілу, роблю, щоб грунт щільніше з фронту лежав і не осипався. Збоку підготую ще місце для гранат та з’єднаю свій окоп із сусідньою позицією.»
Завдання військовослужбовців — максимально швидко намітити основні обриси майбутнього взводного опорного пункту. Зробити так, щоб тут можна було закріпитися та захиститись від куль та уламків.
«Вчимо бійців готувати та займати вогневі позиції взводного опорного пункту, тренуємось вести оборонний бій. Це все навички, які їм найближчим часом обов’язково знадобляться», – пояснив військовослужбовець НГУ «SWAT».
З наступною групою ми зустрілись на імпровізованому стрільбищі. На мішенях – портрет найвідомішого військового злочинця ХХІ-го століття. За словами інструкторів, така персоніфікація допомагає гвардійцям краще зосередитись на цілі.
«Своїм результатом, загалом, задоволений, але і не здивований, бо багато практикувався раніше, — розповідає невисокий худорлявий та спокійний піхотинець Сергій. – Я був у 93-й бригаді, 10-й гірській штурмовій бригаді Збройних сил України. У 2015-му воював на Донецькому напрямку: у аеропорту, на шахті Бутівка, Опитне, Водяне, пізніше воював на Маріупольському напрямку.»
«З особовим складом проводиться бойове злагодження. У даному випадку виконуємо вправи навчальних стрільб», – зауважив військовослужбовець НГУ «Стрілок». Він відзначив, що безсумнівним плюсом є те, що серед мобілізованих є багато резервістів, які вже ходили дорогами війни, добре зчитують бойову обстановку, здатні її аналізувати та діляться своїм досвідом з новачками.
