Перший день війни, бій з ворожою ДРГ на околиці Харкова, допомога пораненим у бою та злочини російської армії у спогадах бійця Національної гвардії України Сергія з позивним «Агроном».
Нацгвардійцю Сергію на псевдо «Агроном» — 19 років. Він — солдат строкової служби з листопада 2021 року. Має технічну освіту, закінчив Кам’янець-Подільський аграрний коледж. Працював за спеціальністю, проте завжди цікавився військовою тематикою. З 2016 року перебував у Всеукраїнській молодіжній громадській організації «Сокіл», де були інструктори, які брали участь в АТО. Пройшов там первинну військово-професійну підготовку та вишкіл з тактичної медицини.
«Перший день моєї війни почався з того, що я здав наряд чергового роти та пішов спати, зранку о 4.20 я почув вибухи, встав, подивився у вікно казарми, там були сильні спалахи, після чого я прийняв форму №5 і за декілька хвилин вже був у броні, шоломі та отримував зброю. Після того ми одні з перших виїхали в екіпажі БТРа на об’їзну дорогу Харкова, а саме на 602-й мікрорайон, де ми утримували позиції до середини квітня», – згадує «Агроном».
Під час проходження строкової служби у підрозділі Сергій обіймав посаду старшого кулеметника. Після початку повномасштабного вторгнення, десь з середини березня загострився дефіцит медиків на позиціях. Гвардієць перейшов на посаду бойового медика взводу. На той момент необхідна була людина з практичними навичками та вміннями в польовій медицині.
«Перший бій ми прийняли на 602-у мікрорайоні, відбиваючи напад на блокпост «Роза вітрів» сьомого березня. На нас вийшла група ДРГ противника, які, скоріше за все, були під наркотичним впливом, вони підійшли до нас на відстань 50-100 метрів – це дуже близький контакт. Бій тривав 5 годин, під час бою був мінометний обстріл, вони обстрілювали і нас, і своїх, мінометний обстріл тривав з 10 години ранку до 8 години вечора, обстріл тривав дуже довго, працювали декілька мінометів, – ділиться Сергій. – Найяскравіший спогад, як ми побратимам підносили БК на лівий фланг, перебігаючи через перехрестя по якому бігали росіяни, під танком і мінометами. Адреналін настільки сильний, що ти біжиш з повним ящиком БК до кулемета, перебігаєш дорогу і навіть не відчуваєш його масу, хоча він важить майже 26 кілограмів, а позаду тебе ще починає по асфальту стелитися автоматна черга. Після цього ми відійшли на свої позиції, я взяв кулемет в руки та почав вести вогонь.»
Перші поранені, з якими працював «Агроном», були бійці зі спецпідрозділу «Кракен». У березні спецпризначенці виїхали на позицію «Роза вітрів» запускати розвідувальну «пташку» і підірвалися на розтяжці.
«Один був важкопоранений – посічені уламками були ноги, тулуб і руки. В інших уламки були в паху і в нозі. Поранених було троє, ми досить швидко їх стабілізували та відправили на евакуацію. На позиції нас було троє бойових медиків і один цивільний хірург, який нам допомагав. Я і ще один бойовий медик займалися пораненим, в якого уламок був в паху, він переходив з легкого в середній стан, ми його затампонували, зупинили кровотечу, вкололи знеболювальне та стабілізували. Втрата крові в нього була невелика, внутрішньовенний доступ ми йому не ставили. Далі ми почали надавати допомогу хлопцю у якого уламки були в нозі, тим часом хірург і ще один бойовий медик займалися важкопораненим.»
Вже в червні Сергій пройшов навчання в Навчальному центрі Національної гвардії України на бойового медика. У гвардійців був скорочений курс навчання, 2 тижні військовослужбовці займалися кожного дня без вихідних. Як зазначає сам Сергій, всі інструктори висококваліфіковані, з дуже професійним підходом, як зі сторони медичної, так і з інструкторської роботи, надали всю необхідну базу знань. Невдовзі «Агроном» у складі свого підрозділу вже заїхав на передові позиції.
«В кінці липня, після танкового обстрілу наших позицій були два поранених, попадання першого снаряду було за позицією, хлопці в той час окопувалися, їм посікло нижню частину тіла. В рації ми почули, що на позиції «трьохсотий», прибули туди, там з’ясували, що поранених двоє і в обох уламки в ногах. Ми зупинили кровотечу, поранення були не тяжкі, але проблема була в тому, що ми не могли їх евакуювати через те, що працював російський танк. Він вів обстріл приблизно пів години, викинув 15 «кабачків» (снарядів), після чого ми викликали підкріплення, евакуювали поранених до КСП взводу, там на нас вже чекали – командир взводу організовував евакуацію на госпіталь», – ділиться гвардієць.
«Агроном» — хоробрий боєць, зацікавлений у самовдосконаленні та розвитку. Навіть на передовій він постійно навчається, завантажує собі професійну літературу і читає, цікавиться різними видами озброєння.
«Я відчував, що буде повномасштабне вторгнення, тож взяв автомат в руки та почав навчатися. Поки є час, поки ви на мирній території – готуйтеся, навчайтеся, бо війна стосується кожного. На які злочини спроможна так звана «друга армія світу» ми вже побачили. Ми мужньо чинимо опір російським загарбникам, і вони на полі бою зазнають відчутних втрат. І саме наша підготовка дає нам перевагу.»
Відділення інформації та комунікації Східного територіального управління Національної гвардії України.