Брудна бомба по-російськи: розтрощити український реактор і звинуватити Україну

Росія намагається як не захопити, то хоча б зруйнувати, якщо не зруйнувати, то хоча б забруднити Україну і зробити території непридатними для життя – про це свідчать заяви російської пропаганди навколо харківського ННЦ ХФТІ, будівлі якого російські військові регулярно обстрілюють.

За даними прокурорів, лише за перші два місяці повномасштабного вторгнення, таких ударів було майже сотня. А збитків завдано на 15 мільярдів гривень. Наразі заочні вироки отримали п’ятеро росіян. І це перша справа у суді щодо вчиненого екоциду військовими РФ.

«Було дуже страшно, дуже гучно»

З самого початку широкомасштабної війни харківське селище П’ятихатки, де розташований Харківський фізико-технічний інститут, є одним з найбільш обстріляних районів Харкова, за даними правоохоронців. Одна з причин цього – те, що П’ятихатки знаходяться на північному кордоні міста і можуть бути однією з найближчих цілей для російських ракет, якихось 30 кілометрів від кордону.

За даними слідства, у кримінальному провадженні щодо екоциду – лише за перші два місяці великої війни територію інституту обстріляли близько 100 разів. Прес-секретар Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко додає, що під обстрілами військових РФ були також і житлові квартали, і інфраструктурні об’єкти селища.

Але є й інша причина – російська пропаганда з початку березня 2022 року постійно озвучує, нібито Україна ось-ось підірве так звану «брудну бомбу», заразить все радіацією і звинуватить в цьому російських військових. Наприклад, 7 березня 2022 року російське агентство ТАСС заявило: «Минобороны РФ: СБУ готовит провокацию с радиоактивным заражением местности в Харькове». Мова йшла якраз про ядерну установку у ХФТІ, яку нібито замінували «націоналісти».

Попри такі заяви, за словами місцевих мешканців, волонтерів, які фіксували руйнування, П’ятихатки піддавалися найбільш інтенсивним обстрілам з усієї артилерії, яка тільки була в російських військ. По селищу стріляли з різних видів гармат, включно із «Піоном», туди летіли ракети, що були у росіян в наявності, падали авіабомби. Мешканці, кажуть, ховалися у підвалах і без дуже поважної причини не ризикували виходити на вулицю.

Олена, мешканка П’ятихаток:

Ми знаходилися постійно в підвалі через обстріли, тому що не можна було знаходитися зверху в приміщеннях. Було дуже страшно, дуже гучно.

Обстрілювали кожен раз, кожен день, можу сказати навіть за годинами. Проміжки були дуже маленькі, коли не було обстрілів.

Страх був дуже сильний, але хотілося, щоб швидше це все закінчилося. Кожен день ми жили сподіваннями, і по сьогоднішній день ми чекаємо, як сказати, чекаємо світу, щоб все відновилося і було добре.

Це одна з багатьох розповідей мешканців П’ятихаток про те, як вони жили у 2022 році, аж поки ЗСУ не відігнали російських військових за кордон. Але найбільш інтенсивно війська РФ обстрілювали саме ННЦ ХФТІ.

Від витоку радіації може постраждати півтора мільйони людей

Члени громадської організації «Інформаційний центр «Майдан моніторинг» з початку широкомасштабної війни фіксують воєнні злочини російських військових. Вони знімають пошкодження внаслідок вибухів російських снарядів, бомб, ракет, безпілотників і всього, що стріляє по Україні. На кожній зйомці обов’язково фіксується час, місце, ступінь пошкоджень й інші дані, щоб слідчий потім міг використати відзнятий матеріал як доказ у кримінальній справі.

«Ми через наших колег в Києві зв'язалися спочатку з прокуратурою, а потім зв'язалися з УСБУ в Харківській області. Всі слідчі були евакуйовані, і вони нам давали формальні доручення на огляд об'єктів, на фото- і відеофіксацію руйнувань. І ми працювалили згідно з цим дорученням починаючи з 10 березня 2022 року» - розповідає голова правління «Майдан моніторинг» Наталія Зубар.

У досудових кримінальних провадженнях члени організації отримали офіційний статус залучених спеціалістів.

Наталія має вищу освіту фізика з дипломом ХПІ, її чоловік – теж фізик, з дипломом Харківського національного університету ім. Каразіна. За її словами, вони ще з 2014 року розуміли, що коли і якщо до Харкова прийде війна, то ХФТІ буде ціллю для окупантів. І, звісно, вони передбачали, що будуть спроби бомбувати реактор, щоб спричинити ядерну катастрофу.

Наталія пояснює:

«Науковий ядерний реактор відрізняється від того, що генерує енергію. Це не Чорнобиль, звісно, це інші принципи. Він не може спричинити такого великого витоку радіації, як ядерна електростанція.

Але все одно у випадку розгерметизації того, де знаходяться радіоактивні матеріали, може наступити забруднення води, повітря, ґрунтів, багато що».

Наталія Зубар вважаєа, що у випадку пошкодження реактора радіація пішла б, швидше за все, не в повітря, оскільки реактор знаходиться під землею. А зараженими стали б підземні грунтові води, каже експертка:

«Вони і по ньому стріляли. І от це більш серйозно, тому що ми не знали, в якому він стані, як він зберігається. Це не дуже захищена споруда під землею, це щось інше. І от там міг бути витік радіації.»

У кримінальному провадженні українських правоохоронців щодо екоциду, який вчинили російські військові, обстрілюючи будівлі ХФТІ, встановлено, що в разі пошкодження реактора стався б витік радіоактивних речовин. За оцінками слідства, радіус зараження складав би приблизно 20 кілометрів. В цю зону потрапив би майже весь Харків, плюс ще кілька десятків населених пунктів. Отже, постраждали б в такому разі приблизно півтора мільйона людей, коментує кримінальне провадження прес-секретар Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко. В залежності від погодних умов на момент витоку радіації, забруднення також могло б поширитися і на російську територію.

Що каже російська пропаганда?

Тема підготування Україною ядерної «брудної бомби» стала у російських медіа, публічних діячів та політиків перманентною.

У жовтні 2022 року міноборони РФ заявило, нібито Київ готує «брудну бомбу», причому місць її виготовлення назвали одразу кілька. Це – і завод поблизу Кропивницького, і атомні електростанції – одразу всі, і завод «Південмаш». Не обійшлося і без згадки про ХФТІ. Ймовірно, тому що поцілити туди ракетою набагато простіше, ніж кудись у Кіровоградську область.

Але згодом у заявах про «брудну бомбу» стало набагато більше різноманітних деталей. Вся інформація подавалася як отримана з якогось джерела, яке не називають, отже перевірити цю інформацію неможливо. Почали коментувати цю тему вже не лише пропагандисти, а Міноборони, прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков, секретар російського радбеза Патрушев. Далі її підхопили ЗМІ, причому постійно додаючи все нових і нових подробиць. Приблизно через місяць до пропаганди долучилися «експерти».

Російський політолог Владімір Корнілов заявив, нібито про плани «брудної бомби» говорив ще секретар українського Радбезу Олександр Турчинов, а потім – його наступник Олексій Данилов. І саме РНБО, за словами Корнілова, курує її створення. Коментував цю тему навіть головний теоретик російського фашизму – директор інституту Царграда Олександр Дугін.

Усі ці заяви стали, ймовірно, для військових причиною для чергових обстрілів ХФТІ, з метою розтрощити реактор і забезпечити витік радіації та звинуватити у цьому Україну.

Наталія Зубар, голова ГО «Майдан моніторинг:

Оскільки я все-таки фізик за освітою, то я можу сказати про таку річ, яка не відображена, про яку не хочуть говорити.

Вона називається втома матеріалів. Що це таке? Якщо один раз вдарити по якомусь бетону, залізобетону, якщо два-три, то наступають якісь внутрішні тріщини, які можуть з часу поширюватися. І ніхто не знає, скільки може зайняти цього часу.

А оскільки перевірити, залізти туди ніхто не може, ніхто не може зробити оцінки. Тому ми просто не знаємо, від цих повторних бомбувань, чи не наступило, чи не може наступити втома матеріалів.

Для того, щоб розбити умовно, скажімо, коробку, треба, наприклад, 4 тони. А для того, щоб зробити тріщини, які з часом будуть збільшуватися, ми навіть не знаємо, що. Крім того, ніхто не сказав, що ця небезпека пройшла.

На жаль. Тобто обстріли можуть бути? Продовжуються, так. Сам цей реактор, він на момент початку війни в Харкові працював в тестовому режимі.

Туди були завантажені радіоактивні матеріали. Його під обстрілами зупинили. Повідомили про це, в тому числі МАГАТЕ.

І от після цього його почали обстрілювати.

Чергова хвиля російських заява про створення Україною «брудної бомби» з’явилася наприкінці травня 2023 року. Міноборони Росії знову посилається на анонімне джерело. Тільки цього разу до кампанії долучилася ФСБ із заявою про затримання українських диверсантів, які мали зробити ядерну катастрофу у Росії. Далі знову пішла тема української «брудної бомби», а разом з нею продовжилися і обстріли ХФТІ та селища П’ятихатки.

Перша справа про екоцид у суді

Українська влада вирішила, що світ повинен знати про можливу загрозу радіаційного забруднення території. Радіс близько 20 кілометрів – це тільки попередня оцінка слідства на основі проведеної експертизи. А як воно  може статися,  точно не може передбачити ніхто. Наприклад, Харків розташований нижче за П’ятихатки. Оскільки вода зазвичай намагається текти згори вниз, то площа забруднення в бік міста може виявитися набагато більшою за рахунок течії грунтових вод. Потерпіти можуть і росіяни, якщо радіація потрапить у грунтові води, які течуть у бік Росії.

Мешканці П’ятихаток усвідомлюють радіаційну загрозу. Але, кажуть, вони навряд чи можуть її хоч якось зменшити.

 Наталія Тагірова, мешканка П’ятихаток:

Нас обстрілюють постійно, ми ж знаходимося на прямій, по якій, власне, з тієї сторони і полізла всяка нечисть, і ми тільки канонаду чули щоденно, і навіть зараз далеко ходити не треба, тобто, все літає через Дергачі, через Лісове. Я виходжу ввечері, йду з роботи, ми йдемо з однієї сторони трасування, з іншої сторони трасування я виходжу з собакою, я чую ці звуки постійно шахедів там і так далі. Ми вже якось звикли, просто звикли, це погано, звичайно.

Якщо все ж таки росіяни зруйнують реактор, нам всім буде все одно, тому що так буде екологічна катастрофа і, мабуть, зачепить не тільки нас, а ще й інші країни.

Незрозуміло куди піде хмара. А Чорнобильську АЕС я пам'ятаю. В мене є велика сподівання, що, можливо, в них все-таки розуму вистачить.

Наталія Зубар, голова ГО «Майдан моніторинг:

Якщо обстріли будуть продовжуватися, і якийсь там «Іскандер» поцілить по реактору, він може призвести до якогось витоку. Я не цього більше побоююся. Я вважаю нашу роботу, в тому числі і вашу, з оприлюднення такої інформації, запобіжником.

Тому що тут уже не можна буде сказати: «Ми не знали, ми не туди потрапили і так далі». Слідство триває. Зараз передано до суду справу проти трьох генералів і двох полковників, які, власне, віддавали накази про бомбування, обстріли П’ятихаток.

Слідство хоче довести не тільки замах на екоцид, а й більш широкий злочин в рамках 437 статті Кримінального кодексу «Підготовка, планування і ведення агресивної війни». А ця справа про замах на екоцид стала першою переданою до суду справою про екоцид в рамках війни.

Екоцид – це екологічна катастрофа, яка може призвести до дуже великого негативно-руйнівного впливу на природу, людей, тварини, водні ресурси і так далі.

Перша справа в воєнному контексті, тобто спричинений війною екоцид, вона – ось ця от про П'ятихатки, про замах на екоцид.

Наразі сума збитків, спричинених російськими обстрілами будівель і території ХФТІ, за даними слідства, становить 15 мільярдів гривень.

У цій кримінальній справі прокуратура заочно оголосила підозру п’яти російським військовослужбовцям:

• генерал-полковнику Олександру Журавльову, керівнику Західного військового округу збройних сил Росії;
• генерал-лейтенанту Олегу Маковецькому, командувачу 6 армією військово-повітряних сил та протиповітряної оборони;
• генерал-лейтенанту Владиславу Єршову, командувачу 6 загальновійськовою армією;
• полковнику Павлу Пілюкову, командиру 45 артилерійської бригади великої потужності;
• полковнику Євгену Геращенку, командиру 79-ї гвардійської реактивної артилерійської Новозибківської бригади.

Чи понесуть відповідальність військовослужбовці рангом нижче – командувачі батальйону, роти, батареї, які планували обстріли і наказували солдатам, куди саме стріляти?

Прес-секретар Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко пояснив, що наразі фігурантами кримінальної справи є особи, яких вдалося встановити. Але це не означає, що список підозрюваних, точніше вже обвинувачених, є вичерпним. Якщо з’являться додаткові дані щодо участі у цьому злочині інших осіб, вони також стануть підозрюваними.

Журналістам не вдалося отримати коментарі у самих підозрюваних – на дзвінки вони не відповідали.

Залишається сподіватися, що будівля інституту таки витримає і не буде зруйнована обстрілами російських загарбників до кінця війни, до нашої перемоги. І ще залишається сподіватися, що мешканці П’ятихаток збережуть життя своє та своїх рідних.

Дипломати брешуть журналістам і вірять власній же брехні, читаючи її в газетах.

Карл Краус

Довідка

Селище П’ятихатки за часів СРСР було окремим населеним пунктом. Науковим містечком, більшість населення якого були вчені, що працювали в Українському фізико-технічному інституті (УФТІ). Тут проводилися передові дослідження у галузі фізики, винайшли технологію створення радянської атомної бомби. І тут же готувалися майбутні кадри для фізичної науки – на фізико-технічному факультеті Харківського університету імені Каразіна. У крамницях П’ятихаток асортимент товарів був набагато більший і кращий, ніж  у Харкові, але придбати дефіцит можна було тільки з п’ятихатською пропискою.

Невдовзі після розпаду СРСР селище П’ятихатки увійшло до складу Харкова. А інститут трохи змінив назву – став Харківським замість українського, зате отримав статус національного наукового центру Академії наук України. Зміни торкнулися також і напряму досліджень, оскільки згідно Будапештського меморандуму Україна стала без’ядерною державою. Отже Росія отримала не тільки всі ядерні ракети, бомби і ракетоносії, а й устаткування, яке виробляло збройовий уран разом з документацією, кресленнями і запасами урану. В тому числі тими, що були у ННЦ ХФТІ. Взамін США профінансували створення в інституті дослідницького реактора – джерела нейтронів, вклавши в це близько 100 мільйонів доларів. Цей реактор був добудований і готовий до запуску перед початком широкомасштабної війни.