Щонайменш 400 таких справ вже розглянули суди цьогоріч.

Чоловіки все частіше офіційно встановлюють через суд факт самостійного виховання неповнолітньої дитини. Щонайменш 1255 таких справ знайдено у пошуковику по судовому реєстру Бабуся від початку повномасштабної. За понад три роки кількість таких справ зросла у 67 разів. Цьогоріч суди розглянули вже 400 справ щодо самостійного виховання неповнолітньої дитини батьком.

У 67 разів побільшало судових справ про встановлення факту самостійного виховання та здійснення догляду за неповнолітньою дитиною батьком від початку повномасштабної за даними пошуковику по судовому реєстру Бабуся. Порівняймо: лише 6 таких справ зафіксовано з січня по травень 2022 року, то вже за той самий період 2025 року їх побільшало до 400.

Загалом щонайменше 1255 судових справ щодо чоловіків, які вирішили офіційно встановити факт самостійного виховання неповнолітньої дитини, знайдено у судовому реєстрі від початку повномасштабної війни.

Кількість справ зростає рік до року. Так, за весь 2022 рік таких справ було лише 37. Вже за рік їх побільшало у 5 разів — до 180. Кількість звернень від чоловіків до суду, аби їх визнали батьками-одинаками, у 2024 році сягла 625 справ.

Цьогоріч суди в Україні вже розглянули щонайменш 400 подібних справ. Це у 3,1 раза більше, ніж за аналогічний період 2024 року.

Варто зазначити, що статус батька, який самостійно виховує дитину, дає можливість виїзду за кордон, що наразі є обмеженим для чоловіків віком від 18 до 60 років.

Кількість справ, щодо самостійного виховання неповнолітньої дитини батькомПартнерка Asters Таліна Кравцова зауважує, що за останні декілька років збільшилась кількість запитів щодо визнання чоловіків батьками-одинаками. Це можна пояснити як виїздом матерів за кордон, так й воєнним станом та мобілізацією. При цьому, в законодавстві термін «батько-одинак» не визначено та у судовій практиці часто прирівнюється до статусу «одинокої матері». Тому, якщо розглядати за аналогією ознаки статусу одинокої матері (які були визначені ще у 1992 році постановою Пленуму Верховного Суду України), то батько визнається «одиноким», якщо він:

1) не перебуває у шлюбі;

2) самостійно виховує та утримує дитину без участі матері.

Якщо мати померла, визнана безвісно відсутньою чи відмовилася забрати дитину з пологового будинку, то батько зобов'язаний забрати дитину та набуває статусу одинокого батька. У випадку, коли мати жива, але не бере участі у житті дитини, статус одинокого батька теж можна набути — втім це буде складніше.

«Є міф, що достатньо отримати рішення суду про розірвання шлюбу між батьками або визначити місце проживання дитини разом із батьком. Насправді це не так. У подібних ситуаціях потрібно в судовому порядку підтвердити/встановити факт самостійного виховання та утримання дитини саме батьком. Водночас статус «батька-одинака» в Україні забезпечує важливі соціальні пільги та гарантії: додаткову оплачувану відпустку, щомісячну державну допомогу, підвищену податкову соціальну пільгу, відстрочку від мобілізації, переваги при отриманні житла, місць у дитячому садку тощо», — коментує Таліна Кравцова.

Адвокатка зауважує, що через спроби зловживання цим механізмом з метою отримання відстрочки, суди та інші державні органи більш ретельно ставляться до такої категорії справ під час воєнного стану, що потенційно може ускладнити доступ до оформлення статусу для тих, хто дійсно має на нього право.