Гвардійці Східного ОТО дізналися про новинки психологічної науки
Збори з психологами Східного оперативно-територіального об’єднання, військових частин 2276, 3022, а також Національної академії НГУ відбулися у Харкові.
Про це повідомляє відділення інформації та комунікації Східного ТУ НГУ
Серед лекторів, які виступали перед гвардійцями, - провідні науковці, практики психологічної науки в Україні.
«Пізнай себе!» - цій риторичній максимі, викарбуваній на вході античного храму у Дельфах понад 2300 років, але чи наблизилась людина до вирішення цього питання сьогодні, застосовуючи глобальний методологічний, статистичний, технологічний та фінансовий арсенал? Наразі існує настільки великий потік інформації про нові підходи, досягнення, і навпаки деміфологізація певних, здавалось би, перевірених часом теорій і практик, що у ньому легко загубитись, навіть, досвідченому психологу-практику. Власне, подібні збори покликані структурувати знання та навички військового психолога та зробити його взаємодію з клієнтом більш ефективною. Власне тому, на ці збори були запрошені представники Національної академії наук, викладачі харківських вищих навчальних закладів, а також психологи-волонтери, які мають величезний досвід роботи з військовослужбовцями, які отримали психотравми під час участі у бойових діях.
«Сьогодні у психологів викликає значну зацікавленість метод EMDR. Це – один з найбільш ефективних методів у роботі з травмою та посттравматичним розладом, а також багатьма іншими розладами. Він має велику клінічну базу досліджень, у тому числі й лабораторних. Ми маємо дані, як під час його застосування, реагують різні ділянки мозку людини. Також дуже дієвим є метод біосугестивної терапії. Це – один з різновидів навіювання. Він допомагає боротися з психоматичними розладами. До речі розроблений нашим земляком Олександром Стражним», – розповів директор ГО «Інститут психології здоров’я», координатор дивізіону стресу і психологічної травми Національної психологічної асоціації України кандидат психологічних наук Володимир Волошин. Водночас він підкреслив, що дані методи – стандартизовані, і вимагають навчання у сертифікованих фахівців, адже їх неправильне застосування може завдати непоправної шкоди. Більш того, світова психологічна спільнота чітко відстежує, хто насправді може навчати, проводити супервізію та застосовувати певний напрямок терапії.
«Ми сьогодні розуміємо, що мало спілкування лише з військовослужбовцем, який зазнав впливу травмуючого фактору. Для нас важливо комплексно працювати також з його рідними та близькими. Для багатьох бійців було справжнім шоком, що на консультацію можна, і, навіть потрібно, привести, наприклад, свою дружину чи матір. Адже тоді реабілітація проходить більш ефективно. Все просто: ми ж не існуємо у вакуумі, ми – соціальні істоти – і спілкування є нашою природньою потребою», – зауважила психолог ГО «Громадський рух «Жіноча сила України» Наталія Умеренкова. Її організація відзначає нині сьому річницю з моменту створення. За цей час через руки психологів-волонтерів пройшли тисячі учасників бойових дій.
Варто зауважити, що психологи-гвардійці постійно самовдосконалюються і професійно зростають. Вони регулярно беруть участь у численних тренінгах, семінарах, проходять курси. Вони мають також таку перевагу, як величезна база статистичних даних, яку вони отримують у процесі роботи з особовим складом військових частин. Отже подібна комунікація з цивільними колегами – вкрай важлива.
«Такі збори – прекрасна нагода розширити базу власних професійних контактів. Ми дізнаємось актуальну інформацію, щодо того, де можна навчатися, здобувати ще більше практики та знань, проходити тренінги, тощо. Крім того, ти можеш потім у процесі службової діяльності, звертатися до своїх цивільних колег щодо певних складних випадків у наших клієнтів-військовослужбовців, і отримати кваліфіковану пораду чи й допомогу. Ці збори, також виявились для мене дуже цікавими, через зосередженість на питаннях травмо-терапії», – поділилася офіцер відділення психологічного забезпечення Східного територіального управління старший лейтенант Валерія Ковінько
«Цих зборів ми чекали майже рік. На них ми можемо спілкуватися з фахівцями із цивільних закладів освіти. Вони мають значний досвід не лише викладацької діяльності, а й індивідуального консультування клієнтів. Ми отримуємо додаткові знання про нові підходи в області психології, багато практикуємось, виконуємо вправи, які можемо використовувати під час занять з особовим складом», – пояснив начальник відділення психологічного забезпечення військової частини 3005 підполковник Станіслав Кузнецов.
Такий обмін досвідом є корисним і тому, що дозволяє працювати над впровадженням дієвого інструментарію протидії силам інформаційно-психологічних операцій противника, які здійснюють заходи впливу на військових та цивільне населення, особливо у районі проведення ООС. Представники командування Східного територіального управління, зокрема закликали учасників зборів загострити свою увагу на питаннях психологічної реабілітації військовослужбовців та своєчасного виявлення проблематики аутоагресивної поведінки. Власне тому, надзвичайно актуальними стали також збори проведення зборів з психологами позаштатних мобільних груп психологічної підтримки Східного оперативно-територіального об’єднання, які також пройшли цього тижня.
