«Резонансних справ стало більше!» Що нам варто знати про КЕОП та про що не прийнято говорити у суспільстві?
Офіцери Східного територіального управління взяли участь у занятті, присвяченому контролю варт з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних. Власне все це військові і позначають абревіатурою КЕОП.
Левова частка гвардійців задіяна в охороні судів та забезпечені доставки т.зв. «спеціального контингенту» до пенітенціарних закладів та органів судочинства. Між іншим, ця функція Національної гвардії законодавцем прописана як тимчасова, адже у процесі реформування її мають перебрати на себе інші структури. Але поки зрушення в цьому напрямку перебувають у «зародковому стані», тому це питання лишається в компетенції НГУ. При чому самі ж гвардійці кажуть, що виконання завдань з КЕОП, подекуди, стає настільки ж небезпечним, як і служба в районі проведення операції Об’єднаних сил. По-перше, так званий «етап» нерідко розглядається підсудними як шанс вирватися на свободу. По-друге, у їхній субкультурі агресія по відношенню до себе та інших людей іноді стає способом соціалізації у так званому «блатному» середовищі. Поза тим задача гвардійців довести підсудних до місця призначення неушкодженими та не допустити скоєння ними ймовірних правопорушень.
«Тут мають служити лише психологічно стійкі, відповідальні, навчені та досвідчені люди. В цій сфері існує безліч нюансів, починаючи від безпеки, закінчуючи гігієною, від яких залежить життя, здоров’я, врешті-решт честь та гідність підсудних, працівників залізниці, а також наших військовослужбовців. Будь-яка помилка чи нехтування своїми обов’язками вартою може призвести до ускладнення ситуації, або й непоправних наслідків», – пояснив начальник Східного територіального управління полковник Олег Сахон, який провів це заняття. Зокрема він нагадав, про можливість інфікуватися на туберкульоз. Нагадаємо, що в Україні щомісяця реєструють 2400 випадків зараження паличкою Коха (збудник туберкульозу). І служба в КЕОП перебуває в зоні значного ризику.
Серед офіцерів Східного територіального управління є люди, які знайомі з вищеозначеною сферою чи не з перших місяців військової служби. Уродженець Харківщини капітан Олександр Котенок розпочинав свою кар’єру строковцем у військовій частині 3005, а власне конвоювання є однією з основних функцій Слобожанської бригади.
«Я починав вартовим. Тоді я був військовослужбовцем строкової служби у 2008 році. Після цього вирішив піти на контракт. Потім навчався у Національній академії НГУ, після чого повернувся до своєї військової частини. Тобто цю роботу знаю зі самого споду. Бувало, що виникали позаштатні ситуації. Деякі підсудні чинили опір, не корилися суду задля затягування процесу. Що змінилося за ці одинадцять років, які я прослужив? Резонансних справ стає більше! Це, наприклад, учасники резонансних ДТП, який у народі називають «мажори». З’явились такі категорії: як звинувачені у тероризмі, сепаратизмі, військових злочинах. Це і кадрові військові країни-агресора, і бойовики, і цивільні тощо. Справи по них, нерідко, тривають роками. І весь це час ми здійснюємо їх доставку до судів чи місць утримання», – поділився старший офіцер з організації служби з конвоювання, охорони та екстрадиції підсудних капітан Олександр Котенок
Наприкінці занять начальник Східного територіального управління подякував особовому складу військової частини 3005 за допомогу підчас проведення заняття.
