Поліцейський інтерес: як зависло розслідування про метадонові «наливайки»
Чому у Харкові вуличні наркотики, і, зокрема, метадон, буквально валяються під ногами, і нікому до цього немає діла?
Після ДТП на проспекті Науки, де наркоман зі стажем та під кайфом буквально накрутив на колеса двох підлітків на зебрі, ці питання знову задають поліції. Відповіді «ми боремося із закладниками, але поки що так» - вже не викликають довіри. Тим більше, заради того ж метадону не треба шукати закладки, рецепт на нього можна купити в так званих наркотичних «наливайках» і отоварити в аптеці. Працюють вони у Харкові з весни, і незважаючи на відкрите кримінальне провадження, не збираються закриватися. Але чим тоді зайняті ті, хто повинен боротися з незаконним обігом наркотиків?
Кримінальне провадження про яке йдеться, стосується трьох кабінетів на вулицях Алчевських (ТОВ «МЦ «Гармонія», 43881461), Харківських Дивізій (ТОВ «МЦ «Можливість», 44045907) та Гагаріна (ТОВ «МЦ «Шанс», 43998962)) під виглядом медичних центрів, де надають замісну терапію наркозалежним, фактично незаконно торгують рецептами на метадон.
Замісно-підтримуюча терапія — це державна програма, в якій беруть участь як комунальні лікарні, так і ліцензовані приватні, які надають хронічно хворим на наркоманію людям препарати, які дають можливість їм відмовитися від вуличних наркотиків і повернуться до соціуму. Серед цих ліків та метадон. Але все відбувається під суворим наглядом лікарів без відчуття так званого «кайфу». Якщо безконтрольно збільшувати дозу, метадон можна використовувати як вуличний наркотик.
Організатори псевдо-медцентрів вирішили, навіщо ризикувати із закладками, якщо можна зняти три приміщення з важкими дверима, найняти пару людей, які мають друк психіатра та штампувати рецепти на всі боки по 500 гривень.
На ці кабінети правоохоронці вийшли майже одразу. Зробити це було не складно: були зафіксовані випадки смерті клієнтів прямо на сходах «наливайок», інформація потрапила в пресу, знайомі наркозавсімих звернулися до поліції із заявами. Кримінальне провадження у такій очевидній справі йшло близько півроку. Підсумок – встановлено понад 470 епізодів незаконної видачі рецептів, і лише одна підозрювана – лікар-психіатр. Ні іншим лікарям, ні організаторам наливок підозра не пред'явлена. Більше того, вони продовжують працювати! Чи можливе таке без сприяння та діяльної допомоги з боку тих, хто має боротися із незаконним обігом наркотиків?
Знайомтеся, Дмитро Валерійович Суровікін, заступник начальника управління боротьби з наркозлочинністю.
Він став помітний, коли працював у відділі угонів. Якраз у ті часи у Харкові викрадення автотранспорту траплялися щодня. Їхня кількість була цілком порівнянна з кількістю аналогічних злочинів по всій Україні.
Непряме підтвердження незаконного збагачення оперативного співробітника поліції можна отримати, прочитавши його податкову декларацію, або подивившись, як він живе. Зарплата Дмитра Валерійовича за рік становить 196679 гривень або близько 7000 доларів США. Інших джерел доходу він не має. Але за такої зарплати знайшлися кошти на купівлю та утримання автомобіля, який навіть на вторинному ринку коштує близько 20000 тих же американських «умовних одиниць».
Його можна часто побачити за кермом автомобіля. Але у декларації у державного службовця Дмитра Суровікіна автомобіля немає. Крім того, читаючи цю декларацію мимоволі виникають й інші питання. Наприклад, про накопичення у розмірі 250000 гривень та 6300 американських доларів.
Зазвичай після успішного викрадення автомобіль у віці до одного року та вартістю кілька десятків тисяч доларів США викрадачі пропонують повернути жертві. Повернення коштує 5-6 тисяч доларів. Це відбувалося часто-густо, але про успіхи в розкритті таких злочинів чути було вкрай рідко. Так само як і про затримання банд «барсеточників», які крадуть речі з автомобілів.
Згодом Суровікін перейшов до управління боротьби з наркозлочинністю. Його команда одразу активно зайнялася пресингом законних клінік ЗПТ. А також почала затримувати хворих на наркоманію, і змушувати їх писати заяву на себе і лікарів, які їх лікують.
Нещодавно порожніми блістерами від кодетерпа були завалені всі двори в спальних районах, правоохоронці задокументували продажі, і готові були пред'явити підозри організаторам. Справа була лише за борцями з наркоманією. У результаті результат виявився нульовим.
Зрештою, аптечний наркобізнес згодом вщух – закладки виявилися безпечнішими.
Апогеєм же у Харкові стало відкриття метадонових «наливаївок». Де-юре їх тримають дилери із Києва. Але як вони пояснити таку тривалу безперешкодну роботу простим масовим везінням без підтримки правоохоронців неможливо. Та й чим інакше пояснити наполегливе ігнорування управлінням боротьби з наркозлочинністю десятків заяв на роботу цих псевдокабінетів. Зрештою кримінальне провадження за цими фактами було відкрито іншим підрозділом.
Підлеглі Суровікіна, не ховаючись, з'явилися в гості до одного із заявника з вимогою забрати заяву проти наливок за винагороду у розмірі 30000 гривень. За дивним збігом обставин, чоловікові несподівано висунули підозру в зовсім іншій справі та помістили до СІЗО. Там посланці Суровікіна поговорили з ним, після чого заявника відпустили.
Чи варто після цього дивуватися з того, що метадонові «наливайки» продовжують працювати в Харкові, а наркомани зі «зв'язками» збивають людей на переходах. Люди ж, які хочуть позбутися залежності і лікаря, які їм допомагають цілком законно, зазнають переслідувань, а програми ЗПТ – дискредитації?